Трикутник Карпмана

Привіт всім вам і самій собі. Нарешті я отримала день, протягом якого нікуди не спішу, нічого не терплю, не тригерюся, а просто я у ньому є.

На фоні важкого робочого тижня (допасхального) і суботи-понеділка з батьками в Кам'янці сьогоднішній день — просто бальзам на душу.

Справа в тому, що мої стосунки з батьками — це класичний трикутник Карпмана, де матір — агресор, батько — жертва, а я — рятівниця. Я кілька років щосили намагаюся вийти із цього трикутника, але коли ми збираємося разом втрьох, і поруч нема нікого (ні мого чоловіка, ні моїх друзів), стає важко, і все повторюється знову і знову.

Приблизно рік тому я мала експрес-сеанс із психологинею з цього приводу, і ми виробили цікаву методику, як мені емоційно відсторонюватися від споглядання домашнього терору: я уявляю себе вільною чайкою, яка летить над норвезьким фіордом, і яку не гребуть надумані проблеми людей внизу. В мене ця чайка постійно на заставці телефона, і нагадує мені про обрану стратегію.

Ви спитаєте: так а ти намагалася припинити терор матері? Чи переконати батька піти від неї? Та тисячу разів. Це все зводиться ні до чого, лише до того, що винною стаю я. Батько ледь не плаче: "Чому ти хочеш зруйнувати нашу сім'ю, розлучити мене з мамою? Я ж тільки хочу, щоб все було добре...", а матір оре: "Він без мене не виживе, бо він кончений, дурний і безмозглий!!! Кричу, бо інакше до такого дебіла не дойде!!!"

Звісно, я зайняла позицію рятівниці не з дитинства, а вже десь із підліткового віку. І отак була нею то більше, то менше, але років із 20. Та скільки ж ще можна...

Тепер, коли батько телефонує і скаржиться, що матір сховала пульт від телевізора, не запускає пралку з його робочим одягом (а він сам досі не вміє її запускати) і розбудила о 6 ранку, щоб йшов на город, а перший раз за день покликала їсти в 17 годині вечора, я просто кажу: а в нас така погода хороша, ти знаєш, піду прогуляюся, мабуть, та ще й в магазин зайду. Але багато років поспіль я вмовляла його: то не їдь після робочого тижня до неї, їдь до мене в Київ, або переселяйся сюди, квартиру знайду (пізніше я вже мала свою нерухомість, і туди його запрошувала жити). Але він непробивний: люблю Ірочку, і все тут, ну вона ж добра в душі. І хоче одного: щоб я щось таке магічне Ірочці сказала, і терор нарешті припинився. А в мене немає таких слів, Ірочка має заздалегідь заготовані на все відповіді: що він п'є, а отже алкаш, а отже заслужив приниження; що він наскільки тупий, що по-людськи з ним не можна; що він з уйобіщної сім'ї, що він дегенерат, що він глухий... А чого ж було не розвестися з ним? Бо він зіп'ється і вмре без неї!!! І все, коло замкнене.

Якщо ви стикалися із трикутником Карпмана і маєте власний досвід, буде цікаво прочитати ваші коментарі, або й окремі пости.

https://molod-sport.khm.gov.ua/

---

Кошти з цього поста я вже виводити на квадроцикл не буду, а всі SBD хочу вигідно продати задля подальшого збільшення власної SP. Нагадаю, що нагороди зі всіх постів за крайні 2 тижні я невдовзі планую вивести, щоб докласти до свого збору на квадроцикл для ЗСУ. Дякую команді Steemit за розуміння і, попри обставини, підтримку мого акаунту. Всі ми втомлені від війни, але не допомагати знищувати російського агресора не маємо права.