Великий конкурс "вільного письма"

Засікаю час – 23 години 30 хвилин. Скоро розрядиться планшет, тому мені потрібно встигнути написати за 15 - 30 хвилин. Пишу прямо в планшет, ніколи шукати ручку і блокнот. Знайшла фото свого будинку, своєї улюбленої затишної квартири, іконостас, який мій чоловік зробив прямо в стінці. На очі потрапило в галерею і моє посвідчення про вступ до спілки письменників України. Все це згоріло в Маріуполі і залишилося лише у галереї.
Тому я включатиму швидкість і швидко, уявивши, що пишу у своїй квартирі за своїм журнальним столиком просто з вами розмовляю ... Мені дочка сказала, що я за знаком зодіаку - Левиця, а за казковим - Кіт Баюн)) Вона прочитала мені характеристику цього кота і всі почали сміятися) Якщо я кажу, то це завжди у формі вистави, у ролях)) Пам'ятаю, працюючи в школі, я теж іноді копіювала і дітей та вчителів у своїй агітбригаді, режисером та сценаристом якої була багато років. Ми навіть були нагороджені путівкою до Бреста) А до речі я люблю спілкуватися на духовні теми, бо багато читала духовної літератури, яку мені привозив брат, який мав свою книгарню в місті. Я пізніше сама вела екскурсії для своїх вчителів та друзів, організовувала поїздки по святих місцях. Брат з дитинства любив книги, завжди мені дарував рідкісні книги, а коли я стала у вихідні підробляти тамадою, він мені привозив книги для тамади. Пригадую, як у дитинстві, мій тато не любив, коли ми розмовляли за столом. У нього улюблена приказка була: "Коли я їм, я глухий і німий")) Так от мій братик, тоді він був ще маленьким хлопчиком, відповів татові, що Василь Олександрович Сухомлинський сказав, що стіл створений не для того, щоб під нього ставити ноги, а на нього класти руки. Стіл створений для духовного спілкування. Коли я працювала в піонерському таборі, мене прозвали "Сухомлинський")) Тому що я не дозволяла кричати на дітей, читала загоновожатим на планерці казки Сухомлинського)))
І ще з самого дитинства я любила говорити в риму) Перший вірш я написала в дитячому садку, воно було смішним, але в риму: Всі хлопці гарні, веселяться від душі, діти плескають у долоні, раді Каті та Антошки. Любить м'ячик дітлахів, їхня улюблена гра)) Я його читала на святах, була конферансьє ще тоді в дитсадку, оголошувала номери самодіяльності. У школі, коли навчалася у восьмому класі, вела драмгурток, у якому займалися діти від п'ятого до десятого класу) А до школи я завжди була організатором концертів для бабусь та дідусів нашого двору. У нас була сцена у дворі, у моїх сценках головні ролі я давала своєму братику.) Сьогодні я на поетичному порталі пишу вірші та живу в них. У мене віршів понад сім тисяч. Стала фіналістом конкурсу "Народний поет") Ось і зараз пишу вліт для вас (вибачте за російську)
"Люблю я стимит, он мне душу греет,
Люблю друзей - Олега и Андрея)
Как хорошо, что мы всегда все вместе:
Валюша Тиночка и Юля, и Олеся!
Спасибо всем, кто ежедневно рядом -
Одной командой стали мы, одним отрядом! ))
И нам легко, когда есть плечи друга,
С друзьями на душе не так уж туго)
Читая вас, я улыбаюсь даже,
Нам Оля про собакС 🐶 своих расскажет)
Тарас откроет все секреты блюда,
И я, как он, ( теперь готовить буду)
Мы с вами все - одна семья отныне,
У всех на сердце:
"Слава Україні"))

Завершила за півгодини)) 23-59 (Ставлю планшет на зарядку)

Ольга Зоря

  З Україною в серці , разом до перемоги!

With Ukraine in the heart 💙💛, together to victory!