Конкурс | "МІЙ НАЙКРАЩИЙ ДЕНЬ" Перший стрибок з парашутом
Привіт, друзі!
Я вирішила теж прийняти участь у Конкурсі "МІЙ НАЙКРАЩИЙ ДЕНЬ", ініціатором якого виступає @bazer.
Скажу чесно, що за все моє, доволі довге життя, у мене було дуже багато таких днів, проте самим яскравим та надзвичайним, який врізався в мою пам'ять, був день, про який я хочу вам розповісти.
Ще з дитинства я була зачарована небом... Лежачи зі своєю двоюрідною сестричкою з Маріуполя пізніми вечорами на стогу сіна, у бабусі, яка жила поблизу Оріхова, нині зруйнованому рашистами, я вдивлялася в зоряне небо і мріяла про те, що стану льотчицею...)))
Особливо ці думки не покидали мене після того, як у космос полетіла Валентина Терешкова, бо ж і я була Валентиною!)))
Пройшло кілька років... Закінчивши школу, я вступила до Металургійного технікуму, і вирішила, що пора навідатись до аероклубу, який був неподалік місця, де ми жили...
Зайшовши до приміщення, пішла до директора і розповіла йому про своє бажання... Тільки у відповідь почула від нього такі слова: "Дівчинко! Ти не маєш уявлення, які великі перегрузки на наших навчальних літаках! А ти зовсім молоденька, тобі ще діточок народжувати! А якщо хочеш літати - йди до парашутного класу!"
В парашутному класі інструктор заніс моє прізвище у список і сказав приходити в січні на навчання...
Час тягнувся дуже повільно, і нарешті настав такий омріяний довгоочікуваний січневий день!
В групі були і хлопці, і дівчата... Цілих три місяці ми ходили до аероклубу, де нам розповідали, як себе поводити, якщо не відкрився основний парашут після того, як пройшло пять секунд після стрибка з літака; під яким кутом треба тримати ноги, аби не поламати їх при зіткнені з землею і багато чого іншого.
І ось нарешті настав той незабутній день... О четвертій годині ранку до аероклубу під'їхала грузова машина з будкою, ми залізли в кузов і вона повезла нас на аеродром, який знаходився кілометрів за тридцять від нашого міста... Ми зайшли в ангар, де нам видали високі черевики з товстою підошвою, які ми взули, попередньо перемотавши гомілковостопні суглоби так, як нас навчали... Ми наділи комбінезони, а зверху два парашути - основний і запасний, які закріпили карабінами на собі, а потім відправилися на поле, де нас вже чекав літак АН-2.
Літак піднявся на висоту 800 метрів, прозвучав сигнал... Я підішла до дверей, які відчинив інструктор і по його команді вистрибнула з літака... Очі я не заплющувала, і тому бачила, як я двічі обернулась навколо себе... Коли рахувала пять секунд ( 121, 122, 123, 124, 125), як нас вчили, подумала: "От би не відкрився основний парашут! Я б тоді відкрила запасний!)))
Але тут - різкий ривок і величезний купол парашута розкрився!
І ось тут я відчула таку радість і такий захват, яких ніколи в житті не відчувала! Піді мною були чіткі квадрати полів, розділених лісопосадками, по сірій стрічці дороги їхали автівки розміром з сірникову коробку, а навпроти мене піднімалося яскраве сонце... Хотілося співати і кричати від захвату!)))
Ось тому це найкращий день в моєму житті!)))
А це - посилання на Конкурс, приєднуйтесь, хто бажає: https://steemit.com/hive-145157/@bazer/en-ua-contest-or-my-best-day-or-konkurs-or-mii-naikrashii-den
ЖИВУ З НАДІЄЮ У СЕРЦІ, ЩО ВСЕ БУДЕ ГАРАЗД!
МИРУ НАШІЙ РІДНІЙ УКРАЇНІ И ЯКНАЙШВИДШОЇ ПЕРЕМОГИ!!!
Дякую кураторам і друзям за підтримку!!!
Валентина Бородай - @tinochka2
Thank you, friend!
I'm @steem.history, who is steem witness.
Thank you for witnessvoting for me.
please click it!
(Go to https://steemit.com/~witnesses and type fbslo at the bottom of the page)
The weight is reduced because of the lack of Voting Power. If you vote for me as a witness, you can get my little vote.
Upvoted! Thank you for supporting witness @jswit.
Adrenaline-fueled jump from a plane! 😮 What a memory! but this is not just a memory, it's a celebration of courage, dreams, and the unparalleled thrill of soaring above the world. Loved it!
Thank you so much for such a nice comment!))) I only have 5 parachute jumps, but this one will be remembered for the rest of my life!)))
Yeah this jump is like a movie story! 😀 When I was reading it I though this is a fictional story contest.
No, it really happened! I was a desperate girl: I learned to drive first a moped, then a motorcycle, and then a car!))) I dived into the Dnieper River for sand from the bottom better than other boys!)))
Adventures! 💪
Exactly! And what kind!))) A whole book could be written!)))
Клас!
Дякую!))) Саме цікаве те, що п'ятий стрибок я робила не з АН-2, а з одномісного ЯК-18, де місце лише для льотчика... Я якось примотилася збоку, а щоб стрибнути - треба було спочатку стати на сходинку і лише тоді стрибати...)))
Зараз я думаю, як же так сталося, що заради мене однієї - 17-річної дівчини, літак піднявся в повітря і витратив купу бензина?! Тоді я про це навіть не думала!))) Мене навіть не хотіли допускати до стрибків, бо на той момент не було повних 18 років!))) Але повезло - медсестра навчалася спочатку в металургійному технікумі, згадали про викладачів, і вона, на свій страх і риск, підписала дозвіл!)))
Ого! Оце цікаві факти ви розповідаєте! Стрибок з парашутом - це надзвичайно захопливо. Колись до війни я думав що нізащо б не наважився, зараз думаю, що це точно не так страшно, як обстріли танками та ракетами, але все одно це не те, про що я мрію 😉.
Після навчання в аероклубі, нам треба було зробити три стрибки - і нам присвоїли 3 розряд... Та мені хотілося стрибати ще, я сама їздила на аеродром і діставала інструкторів!))) Так що, пощастило зробити 2 зайвих стрибка.)))
Потім треба було взимку ходити на навчання знову - і вже навчатися керувати спортивним парашутом, бо ті стрибки були з десантним...))) Але взимку я познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком - і він мене не пустив(((
Ого, цікаві факти про Вас)
Не кожен таким похвалиться
Сильно!💪💪💪
Щиро дякую за приємний комплімент!))) Взагалі, в моєму житті було дуже багато цікавих подій, про які я завжди пам'ятаю!)))
Щиро дякую!