Конкурс "Мої фотоспогади" №25. Відпочинок в Мукачево...
Привіт, друзі!
Ось і наступний липневий етап Конкурсу "Мої фотоспогади" №25 від @yetaras, і я знову в ньому приймаю участь.
Ця неймовірна спека до того вже дістала, що хочеться прохолоди, бодай хоча б на трошки... А ще б було краще, аби погода було не такою спекотною, а комфортною...)))
І я пригадала, як ми з нашими друзями їздили відпочити по туристичній путівці в Закарпаття... Дуже шкода, що тоді не було смартфонів, та і фотоапарата у нас не було, тому ми купили світлини фотографа, який нас фотографував.
Це був чудовий відпочинок, а про поїздку у гори я навіть вірша написала...))) Саме цікаве те, що натхнення прийшло прямо в електричці, і писала я його на серветках...))) Коли наш друг прочитав всім вірш вголос, люди почали його переписувати собі на пам'ять про Мукачево...)))
В оточенні лісів, біля річки, що до Дунаю прагне,
У Закарпатських горах турготель наш стоїть...
І, як річку, його називають зараз "Латорицею",
Розпластавши два крила, він птахом у небо летить.
Дуже шкода, що зима, що приїхали ми не навесні,
Коли в зелені все, коли сакура ніжно цвіте...
І дорога додому в ароматах квітів липи тоне,
А вночі соловей свої пісні закоханим співає.
Але поки що зима то холодним дощем поливає,
То сніг мокрий на нас сипле з похмурого неба часом.
І напевно зараз кожен третій свій будинок згадує,
Таємно мріючи скоріше повернутися додому...
А сьогодні ми всі їдемо в гори на лижах кататись...
Там лежить білий сніг, і дерева-наречені стоять
У білосніжній фаті, гілки в інеї білому іскряться,
І нечутно зовсім у тишу гір сніжинки летять.
Ми поїдемо додому, але ні-ні - і нам згадаються вдома
Закарпатські гори у дивовижно білому снігу.
І події днів пропливуть у нашій пам'яті знову,
Що трапилися у нас у зачарованому цьому колі!
Потім чоловік закріпив мені лижі і ми поїхали кататися по пухнастому білому сніжочку...)))
Фотографії, на превеликий жаль, глянцеві і тому відсвічують...(((
Зате залишилася назавжди така пам'ять від цієї чудової поїздки!
Конкурс за посиланням: https://steemit.com/hive-145157/@yetaras/my-photo-memories-contest-25-or-or-or-konkurs-moyi-fotospogadi-25
ЖИВУ З НАДІЄЮ У СЕРЦІ, ЩО ВСЕ БУДЕ ГАРАЗД!
МИРУ НАШІЙ РІДНІЙ УКРАЇНІ И ЯКНАЙШВИДШОЇ ПЕРЕМОГИ!
Дякую кураторам і друзям за підтримку!!!
Валентина Бородай - @tinochka2
Thank you, friend!
I'm @steem.history, who is steem witness.
Thank you for witnessvoting for me.
please click it!
(Go to https://steemit.com/~witnesses and type fbslo at the bottom of the page)
The weight is reduced because of the lack of Voting Power. If you vote for me as a witness, you can get my little vote.
Upvoted! Thank you for supporting witness @jswit.
О, щось є у тих старих плівкових фотографій, однотонних, спогади емоції людей чомусь чорно-білі фото (а це по факту вони) передають мабуть краще за кольорові. А ще ви такі щасливі на цих фотографіях! А коли це було?
Щиро дякую, Тарасе, за теплі слова! І за приз теж!
Я навіть не пам'ятаю, але дуже давно... Чоловік каже, що приблизно 2003 або 2004 рік...