The Diary Game : 17-18/11/2022 : Nothing Pleasant

Нічого хорошого, друзі, в мене зараз не відбувається. На цей час сиджу під відділенням онкохірургії, чекаю тітку з реанімації після операції. Її в 9 годині ранку забрали, а зараз майже 15 година – і ще не вивозять... Не розумію, в чому там причина!

відділення онкохірургії

Мене вивезли через 1 год. 40 хв. після того, як завезли на операцію. А це 6 годин!

Крім того, перед самою операцією лікарка сказала, що лапароскопії не буде – будуть розрізати максимально живіт... Це ні на яку голову не налазить – сучасні методи вже давно не такі! Ненавиджу Інститут раку, я вже казала. І казатиму знову!

Крім того, нас всіх викликали на 7 ранку, але впустили лише одну тітку, сказавши, що решті людей вхід доздолено з 7:30. Ми з Діаною пішли тинятися (а холодно ж!), знайшли ятку, де можна було зайти і погрітися.

Ох, там ціла історія... Тітонька в ятці готує на місці страви, а до неї ходять постійні клієнти. Ось коли ми сиділи, балакали, зайшов старший чоловік із своїм собакою. Дуже милий песик, помісь такси та якоїсь китайської породи. Я навіть попросила сфотографувати.

А вчора взагалі був дурний день: вперше в житті я прокинулася від голосного свисту російської ракети прямо над нашим будинком. Так близько я її ще ніколи не чула... Думала вже, що вона 100 % летить в наш будинок. Це буквально 2-3 секунди! За цей час не встигаєш нічого: ні збагнути, куди бігти, ні попрощатися з життям, ні сказати щось рідній людині. Це страшно.

Страшно, але це данність, і від неї тікати я не буду. Знову ж таки: сильніше постраждала психіка родичів, ніж моя. Але нічого – на фоні сьогоднішньої онкохуйні вони вже забули про ракету🤣

Отак, блядь, жити ненормально. Якщо згодні, скидайте донат на ЗСУ. Бо вже немає сечі перпіти ці борошна з боку росії.

Вчора під час відключення випробовувала нові свічки у вигляді фігурок оголених людей⬇️

І знаєте що? Вони виявилися повним лайном! Згоріли до тла за 20 хвилин.

Що вам ще розказати? Сніг випав... Стало холодно... В приміщеннях поки тепло, і, сподіваюся, так буде й надалі.

Купила блок спиртових міні-пальників про всяк випадок (на основі сухого спирту). Кума попросила і їй дати кілька штук. Дам. Бо в них зі світлом ще гірше, ніж у нас. А в неї маленька дитина ж.

Ще зробила собі приємність і придбала такий багаторазовий стакан⬇️ Тепер носитиму з собою і не братиму паперові. Хоч невеличкий вклад в екологію...

Добре, закруглятимусь. Сподіваюся, ось-ось вивезуть тітку. Бо на роботу вже час повертатися...