Так, Валюша... Стільки болю... Виживаю завдяки спогадам... У мене зараз життя і дописи мої то про сина, то про чоловіка, то про братика Мишка... То про загиблих двоюрідних братів у Маріуполі... Напишу і трохи легше на душі, ніби з ними поспілкувалась... Особливо ці фотки - одразу перед очима і Крим, і як ми з чоловіком шукали справжнє кримське вино, і як плавали в басейні та в морі)) Я не пам'ятаю, чи показувала тобі кримські фотки, коли ти приїжджала? У мене був по Криму окремий альбом)) Шкода, що свого часу не відсканувала фотки дитинства, альбоми Ксюшки, Ванечки, онуків... Обнулилася... слава Богу - що при пам'яті залишилася... Дякую, що зайшла до мене... 🙋🌅😘