Валають тривоги і вже нема навіть думки ховатись, бігти, панікувати..

Річ не в тому, ми до цього звикли, хоче це теж дещо лякає, але це нормально. Але ми, як суспільство, чомусь не привчили себе до думки, що це буквально стосується всіх, хоча це було на початку повномасштабного вторгнення. Але це реально стосується і якщо не будуть залучені буквально всі, то на гаплик. Я не маю одночасно, бо це не можливо. Але по черзі, наприклад, якщо це стосується обов'язку захищати батьківщину, тобто я про мобілізацію. А то виходить ті, хто зараз там реально у рабстві. Але і влада ніяк не візьме себе в руки, щоб встановити якість реальні терміни служби, бо навіть якщо хтось і хоче замінити тих, хто там, то крім реальною можливоті загинути їх лякає перспектива воювати до пенсії, хоча там кілька років витримати - це вже подвиг. Так і виходить замкнуте коло. А ще голову всім задурило якесь міфічне перемир'я. В голові Путіна є лише одна опція перестати воювати - це наша капітуляція.