Василь Симоненко... якось у календарі я побачив його вірш "Я і в думці тебе обійняти не смію..." вивчив його напам'ять, згодом з бібліотечної книги почав читати і вчити інші(напам'ять) інші бо абсолютно все запало в дужу, здавалося своїм, ніби пережити мною, можливо половину книги вивчив, чи третину... бо всі ті почуття так підходили до моїх студентських "переживань"
Компаньйонка, Тиша і грім, Х+У...