Покровська церква на Київщині

Від затопленого Канівським водосховищем, села Гусинці, в 1971р залишилися тільки розграбована церква і дзвіниця без купола - містичний острівець серед масиву води. Влітку сюди можна дістатися лише на човні, а взимку - льодом.

У 1969 р, дізнавшись, що село буде затоплене селищний голова прийняв рішення реставрувати церкву, за що незабаром мав великі неприємності з комуністичною партії. Історично підковані рибалки у ополонок і нечисленні місцеві парафіяни, які бувають тут у свята, добрим словом згадують сміливого голову-реставратора: завдяки тому ремонту церква змогла простояти більше 30 років в воді і все ще тримається на плаву.

Покровська церква, побудована в 18-му столітті і напівзруйнована дзвіниця оточені не тільки водою, але і численними легендами. Наприклад, про те, що на церковні свята тут чутно дзвін (при тому, що дзвони давно зняли і вивезли). Або про те, що на Покрову з церкви лунають стони, за різними версіями, чи то ченців, чи козаків, скорботних про потоптану святиню.

Усередині церкви сухо, вода зупинилася біля порога, не наважуючись зайти. Всередині подекуди збереглися фрески. Правда, лики багатьох святих на стінах хтось вирубав і відвіз у невідомому напрямку. Церква XVIII століття повільно, але впевнено вмирає.