Solo hike on April 14-15. Part 3: new friend, forest and snowdrops.
| EN: I continue my story about the hike "Vorokhta-Kukul-Voronenko" (part 1, part 2) | UA: Продовжую свою розповідь про похід "Ворохта-Кукул-Вороненко" (частина 1, частина 2). |
| After I walked around the viaduct from all sides, I continued my hike. My route, through Vorokhta, went into the forest, then climbing up to the ridge of Kukul. The road passed by courtyards with beautiful rural houses. Suddenly a pretty dog broke out from one yard, breaking through under the gate, and ran up to me. Strangely enough, she did not bark at me, but as if smiling, she waved her tail. Her expression muzzle said: "Well, let's go?". And we went ... Very soon we left the settlement and went into the forest. My new friend went ahead (of course, it was easier without a backpack). But, often he came back and looked around, I go or not. When I stopped, he waited while I go ... | Після того як я обійшов віадук з усіх боків, я продовжив свій похід. Мій маршрут, через Ворохту виходив в ліс, потім набираючи висоту виходив на хребет Кукул. Дорога йшла повз дворів з красивими сільськими будиночками. І раптом з одного двору, прориваючись під воротами вирвалася симпатичний собака і підбіг до мене. Як не дивно, він не гавкав на мене, а як би посміхаючись, махав хвостом. Його вираз мордочки говорив: «Ну що, пішли?». І ми пішли ... Зовсім скоро ми покинули населений пункт і зайшли в ліс. Мій новий друг ішов попереду (звичайно ж, йому було легше без рюкзака). Але, часто він повертався і озирався, йду я чи ні. Коли я зупинявся, він теж лягав і чекав поки я піду... |
| My route was marked and easy. At some point, he bothered me (especially since I had already walked on it twice) and I decided to get off the route and go through the forest up. So the path turned out to be shorter, but with a set of heights and a not quite trampled trail. Who is looking for adventure - will find them. When you depart from the route, there begin areas where no one walks and the path often becomes impassable. It happens that dry trees fall on each other completely blocking the path. But this is nothing, in comparison with other areas of the Carpathians. | Мій маршрут був маркованих і легким. На якомусь етапі він мені набрид (тим більше, що я вже ходив по ньому два рази) і я вирішив зійти з маршруту і піти через ліс вгору. Так шлях виходив коротше, але з набором висоти і по не зовсім розтоптаної стежці. Хто шукає пригод - обов'язково знайде їх. Коли ви відходите від маршруту починаються ділянки, де ніхто не ходить і шлях часто стає непрохідним. Буває, що сухі дерева падають одне на інше, повністю перекриваючи шлях. Але це ще нічого, в порівнянні з іншими районами Карпат. |
| My friend went ahead along the route. I passed without labels about 300 meters, and the dog was not. With the dog it was certainly more interesting, but, on the other hand, I kept thinking when she would return home ... It was not long time and my friend, pleased that he found me, appeared ahead, wagging his tail. | Мій друг пішов вперед по маршруту. Я пройшов без міток близько 300 метрів, а собаки не було. З собакою було звичайно цікавіше, але, з іншого боку, я все думав коли ж він повернеться додому ... Минуло небагато часу і мій друг, задоволений що знайшов мене, чекав попереду, махаючи хвостом. |
| We (again together) climbed a little higher, and found a glade in the forest. This glade was dotted with snowdrops. On this glade came the rays of the sun and the snowdrops seemed whiter than the white (when I was working on the photos, I lowered the level of white, because it was off scale, and the relief of the petals was not visible, but you know, they were whiter, just the outline, filled with absolutely white color, would appear in the photo). | Ми (знову разом) піднялися трохи вище, і знайшли галявину в лісі. Ця галявина була всіяна пролісками. На цю галявину потрапляли промені сонця і проліски здавалися біліше білого (коли я обробляв фотографії, я збавив трохи рівень білого, тому що він зашкалював, і не було видно рельєфу пелюсток. Але ви знайте, вони були білішими, просто на фотографії вийшов би тільки контур, залитий абсолютно білим кольором). |
| Here you can see how the snowdrop pierces dry leaves. These are very strong plants. They begin to grow even under the snow and when there are still frosts at night. During shooting neither snowdrop was not damaged! | Тут ви бачите, як пролісок пробиває сухе листя. Це дуже міцні рослини. Вони починають рости ще під снігом і коли ночами ще є морози. Під час зйомок жоден пролісок не постраждав! |
| Looking at the pictures (if you have not already been to the Carpathians), you might think that all the trees are dry. In fact, they are alive, just grow very densely and make their way to the sun only by the tops. | Дивлячись на фотографії (якщо ви ще не були в Карпатах) вам може здатися, що всі дерева сухі. Насправді вони живі, просто ростуть дуже щільно і пробиваються до сонця тільки верхівками. |
| After some time I again went out into the glade. Three pines grew on this glade. Pine is one of my favorite trees. As soon as you approach it, you immediately feel its fragrance. I want to stop, lie down under it and stay. I had an uncomplicated route (on the first day of 15 kilometers) and could afford to stop, take pictures and even lie down a bit... | Через деякий час я знову вийшов на галявину. На цій галявині росли три сосни. Сосна одне з моїх улюблених дерев. Як тільки підходиш до неї, відразу відчувається її аромат. Хочеться зупиниться, прилягти під ним і залишитися. У мене був нескладний маршрут (на перший день 15 кілометрів) і я міг собі дозволити зупинятися, фотографувати і навіть трошки полежати... |
| If I walked along the route, the path would pass through the forest, and so I would occasionally go out into the glades. And now there is the third glade, from which a beautiful view opens. | Якби я йшов по маршруту, то шлях проходив би лісом, а так я зрідка виходив на галявини. І ось вже третя поляна, з який відкривається гарний вид. |
| Not far from this place, I found the spring and replenish water supplies. Carpathian, spring water is the most delicious in the world! That's for sure! When I come to the first spring along the route, I always pour out the water that I have, even if it is mineral or something else. Because this water, together with the air and the atmosphere that reigns here, give incredible powers! I feel a surge of energy from the first steps in the forest or in the mountains. And so I'm not surprised how in the mountains you can walk all day with a heavy backpack (about 22 kg.) and go up to 30 km. | Недалеко від цього місце я знайшов джерело і поповнив запаси води. Карпатська, джерельна вода найсмачніша в світі! Це точно! Коли я підходжу до першого джерела по маршруту, я завжди виливаю воду, яка у мене є, навіть коли вона буде мінеральна або ще з чимось. Тому що ця вода разом з повітрям і атмосферою, яка тут панує, дають неймовірні сили! Я відчуваю приплив енергії з перших кроків в лісом або в горах. І тому вже не дивуюсь, як в горах можна ходити цілий день з важким рюкзаком (близько 22кг.) і пройти до 30 км. |
| The question with the dog did not give rest. I imagined that she would stay with me until the next day. But the next day I planned to go out to quite a different place, even further away from Vorokhta ... And then I met a group of tourists. I asked if they could take the dog with them to Vorokhta. I did not even have time to ask my question until the end, as the dog itself went to them! She forgot about me, but I was not upset. I became calmer with the idea that she would return home successfully. She walked with me 15 km. | Питання з собакою не давало спокою. Я уявив, що вона залишиться зі мною до наступного дня. Але на наступний день я планував виходити зовсім в інше місце, ще більше віддаляючись від Ворохти ... І тут я зустрів групу туристів. Я запитав чи не можуть вони забрати собаку з собою до Ворохти. Я навіть не встиг поставити своє запитання до кінця, як собака сама перейшла до них! Вона забула про мене, але я не засмутився. Мені стало спокійніше з думкою що вона успішно повернеться додому. Вона пройшла зі мною 15 км. |
| Under the ridge, the climb set off sharply. The old Czech-Polish border runs along the ridge. In addition to historical value, the border bars serve as a good reference point, because they are plotted on maps. In this area of the Carpathians, during the First World War, fierce battles were fought, and the whole range of Kukul was strewn with metal traces of war. There are still finding and re-bury Austro-Hungarian and Russian soldiers. | Під хребтом набір висоти пішов швидше. По хребту проходить стара Чесько-Польська межа. Крім історичної цінності стовпчики кордону служать хорошим орієнтиром, тому що вони нанесені на карти. У цьому районі Карпат, під час першої світової війни, йшли запеклі бої, і весь хребет Кукул усипаний металевими слідами війни. Тут до сьогодні знаходять і ховають австро-угорських і російських солдат. |
| I approached my next goal - a bunker of the times of the First World War. But, about this in the next part of the story. To be continued... | Я підходив до наступної моєї мети - бункера часів першої світової війни. Але, про це в наступній частині розповіді. Далі буде... |
| Thank you for reading and evaluating my posts! I wish you to travel more often and go hiking! Good luck! | Дякую вам, що читаєте і оцінюєте мої пости! Бажаю вам частіше подорожувати і ходити в походи, друзі! Успіхів! |
Ви заслуговуєте особливoï пoдяки за бережливе вiднесення дo прoлiскiв, Upvote! ; )
Дякую! :-)
Ви з України?
Congratulations, Your Post Has Been Added To The Steemit Worldmap!
Author link: http://steemitworldmap.com?author=sgorenko
Post link: http://steemitworldmap.com?post=solo-hike-on-april-14-15-part-3-new-friend-forest-and-snowdrops
Want to have your post on the map too?
I love your hiking reports! It fels so real, so close... Nice shots of these beautiful flowers as well!
Nature seems to have sealed the wounds of the war fought long ago. Are you sure there aren't any explosives left?
Looking forward to the bunker story!
Your Post Has Been Featured on @Resteemable!
Feature any Steemit post using resteemit.com!
How It Works:
1. Take Any Steemit URL
2. Erase
https://3. Type
reGet Featured Instantly & Featured Posts are voted every 2.4hrs
Join the Curation Team Here | Vote Resteemable for Witness
Hiya, just swinging by to let you know that this post made the Honorable Mentions list in today's Travel Digest!
Дуже цікава розповідь!!!!)Дякую і за чудові фотографії. Можливо і я наважусь піти в похід колись)...
Дякую! На такий похід не треба довго налаштовуватись. Якщо без ночівлі в горах, то спокійно можна встигнути туди і назад за день. :-)
Здалося, що перечитала уривок з оповідання, захопливо. Вже й сама за песика почала переживати.
Дякую! Зазвичай роблю акцент на фото, а тут щось вдався в текст... :-)
Песик залишався спокійним як удав весь час. Мені здалося, що він знає всю місцевість і пройти 30 км для нього легка прогулянка... :-)