You are viewing a single comment's thread from:
RE: Фотоспогади: Моє єдине соціальне життя: Підземелля та Дракони -DnD- My only social Life: Dungeons and Dragons
Цікаво, вочевидь це не просто настільна гра, які я дуже люблю. Але ми граємо переважно, коли до нас приходять друзі у гості або ми ідемо в гості (але останнє зараз відбувається рідко, враховуючи малюка). Але у нас рідко буває достатньо часу на це, ніколи 4-5 годин, годину, максимум дві, враховуючи, що у всіх є діти різного віку. Ну і ще старші також хочуть брати у грі)). Це звісно класно, але іноді хочеться відпочити і без них ненадовго. Але разом це буває дуже рідко, переважно хтось з дітьми лишається, або дружина, або я.
Ця гра не для дітей)) Тобто в неї можуть грати діти, у нас у клубі навіть іноді водили дитячі партії, але здебільшого якщо грають діти це дуже простий сюжет та кілька годин.
Щодо настільних ігор після ДнД я їх розлюбила напевно назавжди, бо все здається нудним у порівнянні)) Є ще кілька ігор такого плану, наприклад "Маскарад вампірів", схожа за механікою на ДнД