Кулінарний конкурс - Запечена картопля

Не треба кидатися в мене тапками 😄. Так, я хочу сьогодні розповісти про картоплю, яку ми готуємо ледь не щодня у різному вигляді - варену, смажену, печену, терту, нарізану, мелену - та яку тільки хочеш. Але можливо цей мій спосіб полегшить вам життя, коли ви маєте багато дуже дрібненької картоплі, яку навіть не почистиш, бо лушпиння буде більше, ніж чистої картоплі 😉. Якщо чесно, то цей спосіб приготування картоплі мені показала дружина і вона і завжди її готувала, за винятком однієї технологічної деталі, яку переважно робили мої чоловічі руки)). Але сьогодні, заради конкурсу, я все робив сам 🙂.

Отож, як я й казав, беремо найдрібнішу картоплю, яку ви маєте (у селі таку зазвичай свиням варять 😂).

Чистити її даремно справа, то ж запікати будемо зі шкіркою. До речі, ще зі школи я пам'ятаю з уроків біології, яка була моїм з найулюбленіших предметів, як вчителька розповідала, що в картопляній шкірці знаходиться дуже багато цінних вітамінів та мікроелементів, а ми їх якраз викидаємо. А для того, щоб їх засвоювати картоплю треба готувати зі шкіркою, найкраще запікати. А, оскільки картопля росте в землі і переважно дуже брудна, треба її дуже добре помити. Я роблю це в раковині, так найпростіше.

А для того, щоб добре відпуцувати весь отой бруд, найкраще підходить зворотна, шорстка сторона звичайної губки. І якраз саме цей етап завжди делегувала мені дружина 😄.

Ось моя помита картопля. Сьогодні не довелося багато мити, бо це вечеря на двох, плюс декілька картоплин дзьобнула Даринка. Маркіян по панськи відмовився таке їсти, він взагалі дуже перебірливий у їжі)).

Поки я мив, побачив багато позеленілої картоплі. Її їсти не можна, бо там виділився соланін, отруйна сполука. Найбільш зелену я зразу відкинув, а решту перебрав, де-не-де повідрізавши позеленілі шматки. І загалом найбільшу картоплю я перерізав.

Загалом раніше ми картоплі одразу запікали, але останні два рази ми її легенько "панірували", то ж перед цим трохи треба відварити. Зовсім трохи, кілька хвилин після кипіння.

Коли картоплю трохи підварили, зливаємо її на друшляк:

Коли вода стекла, кидаємо картоплю в пакет, солимо, перчимо, додаємо інші спеції до смаку, підійдуть прованські або італійські трави, цього разу я використав копчену паприку.

Поливаємо все це олією.

Ну і ноу-хау. Як я вже згадував, раніше на цьому було б все і воно було зовсім непогано, але передостаннього разу дружина вирішила всипати трохи крохмалю, який про запіканні створив додатково хрумку скоринку 😊. Цього разу крохмалю не було, в хід пішли панірувальні сухарі 😉.

Пакет зав'язуємо (або просто міцно стискаємо) в районі горловини і добряче його трусимо, щоб все добряче перемішалося і обліпило картоплю. Тоді висипаємо на деко і ставимо запікати. Час від часу заглядаємо і перемішуємо.

Ну ось, наша картопелька і спеклася. Як я і казав, з рум'яною скоринкою 😊.

Накладаємо на тарілку)). Загалом це гарнір, але мої друзі, які приходили до нас в гості, наминали цю картопельку чи не більше за шашлик 😉.

Цього разу до картоплю була ще й запечена курочка і салат, але це вже зовсім інша історія 😄.

Ну і оскільки це вечеря на двох з дружиною, не завадить келих червоного вина (на фото мій, дружина лиш пригубила) 😊: