You are viewing a single comment's thread from:
RE: Рік і три місяці
Я тобі так скажу, у мене батько помер від онко легенів. Я бачила всі ті муки, бо доглядали з мамою за ним. Це рвота з кров'ю, та все таке жахіття. Але навіть це мене не переконало. Не знаю чому. Якась ситуація і я хапаюся за цигарку. Мене вистачає днів на п'ять не палити. Силу волі треба мати. Кожен раз сама собі шукаю виправдання... Все це знаю, розумію, але.. слабка коротше.
Просто люди не вірять, що з ними станеться те саме :) Моя бабуся померла від раку підшлункової, а перед цим вона з рік сиділа на мівіні. Шо думаєш, я мівіну тепер не їм? Ага...
Аналогічно. Ні, я думаю, тим паче що я у рід батька пішла. Але ж ну .. не можу навіть пояснити це. Іншими словами, це херово, треба кидати смалити як скаржник, але я люблю смалити.
Запах димуууу, обожнюю. Їжачки до речі теж люблять запах сигаретного диму і кави. Я читала якось. Отже я сміло можу сказати, що я їжачок, бо кава і цигарки то моя наркота🤣.
@antorv, упевнений, що після прочитання легкого способу, щось про силу волі здається якоюсь маячнею.
Шоко терапія не працює, факт. Я думаю ця книга не про силу волі та не про шоко терапію, а про абсурдність та нікчемність куріння. Тре вже починати читати. Упевнений, що саме вона - останній крок. Осознаність абсурдності куріння вже прийшла до мене, я не бачу в цьому нічого хорошого, я не хочу курити та мені не подобається курити. Я б навідь сказав, що ненавиджу себе за цю звичку.
Тре кидати блять, я хочу насолоджуватися життям.
так, ти правильно розумієш, і книжка про це.
хай спрацює!