Що малюють діти під час війни

Вітаннячка!

Чесно кажучи, й в уяві не мав, що ще колись буду писати на Стіміті. Не було ні бажання, ні натхнення… ніц. А вчора від нічогоробіння зайшов на платформу і дивом натикнувся на текст @antorv і такий: «обана». Хехех(^_^) Короче, Юльки подорож в Лодзь мене трохи якось колихнула. Блоги я давно закинув, так що не ждіть тут чогось екстрачогось.

Ми з сім’єю проживаємо в Кракові (Польша). Живемо на даний час в студентському гуртожитку. Гуртожитки тут інші, умови кращі та й подітись поки немає куди, адже купа народу з Неньки рвонула в Краків в пошуках спокою. Тобто знайти пристойне житло за помірну ціну практично нереально. Але вже підшукуємо, бо сказали, щоб до першого вересня звільнили поверхи. Ну, це таке. Про себе є що розказати, але не хочу на даний час.

Представлені в пості фото належать дітям біженців, проживаючих з нами на одній території гуртожитку. Сьогодні йшов з магазину і просто звернув увагу на те, що намальовано на доріжках, якими ми ходимо щодня.

Знаєте, люди… Це біда. Війна калічить психіку дітей. Їбана русня калічить покоління, яке буде після нас. Діти граються в війну, агресивно ставляться одне до іншого.

Думаю, і по фото зрозуміло, що маленькі люди, що вимушені втікати з батьками від смерті і розрухи, ще не розуміючи того, стали жертвами. Дякуючи солідарності поляків вони не бачать розбомблених домівок родичів і друзів, не бачать смерті.

Звісно, патріотизм малих біженців надихає. Як могли помітити, всюди наш державний прапор і всюди лунає єдиний посил: «пізда русні». Але діло не в ньому. Вся справа в тому, що ні в чому невинні дітки змушені нахлєбатись цого гівна. Я сам батько, в мене підростає донька і дякувати Богу вона ще маленька, не розуміє, який піздєц зараз твориться.

Кажучи правду, не хотів писати про це все. Є багато про що сказати, про відношення, про те, як тут, за кордоном війна міняє людей. Тут також не солодко людям, які покинули свої рідні краї. Але поки що на цьому думку закінчу.

Дякую за увагу!