Похід на озеро

Останні кілька спекотних днів постійно змушували Даринку думати про те щоб піти кудись покупатися. Спочатку я її відмовляла, бо після холодного і дощового минулого тижня вода ще не встигла добре прогрітися. Але сьогодні вже четвер, а це означає, що спекотних днів було вдосталь. В обід неможливо було навіть вийти з дому, настільки сильно смажило сонце. Тому ми ще трохи почекали і після обіду вирушили купатится.

У нас є вибір - річка Лімниця або найближче озеро. Річка - дуже чиста, вода там кришталево прозора і завжди свіжа. Але це гірська річка, у неї швидка течія і, хоч у це важко повірити, навіть після п’яти спекотних днів вода там не може нагрітися до такої температури, щоб там могли купатися діти. Тому ми вирушили до озера.

Мушу вибачитися перед читачами, на жаль щось сталося з моїм телефоном і всі фото, які я робила, вийшли нечіткими.

Отже, в дорогу ми вирушили машиною, яку потім залишили на узбіччі дороги. Далі нас чекало 500-600 метрів польової дороги. Деякі відчайдухи і сюди їдуть машинами, але тут автомобіль можна посадити "на живіт". Нам зовсім не хотілося так ризикувати, та й не було потреби, бо дорога недалека. Ми припаркували автомобіль у тіні дерева, щоб він сильно не розпікся під прямими сонячними променями і спокійно собі пройшлися пішки.

Хоча ні, не спокійно. Даринка так сильно хотіла на озеро, що аж бігла! Це було весело, бо мені довелося її наздоганяти.

Я трохи хвилювалася, що біля озера буде надто людяно і нам не вдасться знайти місця. Літня спека жене на водойми багато молоді, переважно школярів старших класів та студентів. Всю дорогу ми натрапляли на групи людей, які теж прямували до озера. Правда, були і такі, які вже поверталися, очевидно вони приїхали ще задовго до обіду.

Але нам пощастило, тільки-но ми прийшли до озера як незабаром натрапили на ось таку мальовничу місцину. Тут ми і зупинилися.

Звичайно, перше, що зробила Даринка, це роздягнулася і миттю побігла плавати.

---

---

А мені залишалося тільки пильнувати за дитиною і хвилюватися.

Ми кілька разів заходили у воду, а потім виходили трохи перепочити і полежати на сонечку. За цей час можна було помилуватися навколишніми краєвидами.

---

Але довго відпочивати нам не довелося. Незабаром погода різко змінилася - подув вітер, а на обрії з’явилися грозові хмари. Вони стрімко наближалися, тому нам довелося втікати. Ми швидко зібралися і швидкою ходою пішли до машини. У автомобіль ми вже сідали під шквальний вітер, який змітав все, що траплялося йому на шляху, а також у супроводі доволі гучного грому. Незважаючи на це, у нас сьогодні був чудовий похід до озера.