Мабуть, найкраща кіно-рекомендація, яку я знаходив в останній рік, трапилася мені в блозі у Олексія ( @cranium ): Враження від першого сезону «Проблема трьох тіл» Netflix 2024. Я почав писати сьогодні відгук в коментарях під самим його постом, а тоді помітив, що накатав уже багато, і при цьому додаткові думки ще є. Значить, краще постом (і заодно можна прикрасити картинками).

Отже, вчора увечорі я подивився першу серію по рекомендації Олексія, і серіал дуже сподобався (настільки, що я навіть хотів дивитись другу серію підряд). Але тільки почав дивитись, вимкнули на дві години електрику через пошкодження мережі, нанесене клятими іранськими дронами росіян.

Спеціально так акцентую: "іранськими дронами росіян", хоч це і створює кострубату словесну конструкцію. Російські дрони...та нам варто ще десятиліттями не забувати, що постачає їм цю зброю Іран.

Мій паралельний сценарій: для реальності, а не кіно

Після перегляду першої серії в мене виникли перші роздуми на перетині фільму та реальності.

Більшість фантастичних фільмів, описуючи можливе зіткнення з позаземною цивілізацією, як правило показують нам фантазію про більш розвинену цивілізацію, навіть воюючи з якою ми зможемо щось важливе зрозуміти про себе, чомусь навчитися, в чомусь спрогресувати. Але мало хто уявляє собі сценарії, що можуть прилетіти які-небудь дегенерати-орки, яким просто дісталися космічні кораблі у спадшину від попередньої цивілізації, і які й самі толком не живуть, й іншим хочуть завадити. А в нашій наявній реальності ж відбувається приблизно це (тільки в меншому, чисто планетарному масштабі).

Звісно, щоб сказати більше саме по фільму "Проблема трьох тіл", мені треба подивитись сезон до кінця. Просто вчора вимкнення світла саме на початку другої серії створило яскравий контраст, і змусило замислитись в несподіваному ракурсі.

Більшість фільмів дійсно показують зустріч із більш розвиненою цивілізацією як можливість для людства вийти на новий рівень розвитку, навіть якщо це пов'язано з конфліктом. Такий підхід підкреслює оптимізм режисерів: а-ля з кожної ситуації можна винести щось корисне, зростаючи та навчаючись у сильнішого супротивника.

Але я несподівано підняв інший важливий (хоча, похмурий) сценарій: що, коли ми стикнемося з цивілізацією, яка не є ані більш розвиненою, ані доброчесною, а радше руйнівною і занепадницькою, схожою на орків, що просто успадкували технології? Така вірогідність змушує налаштовуватись зовсім на інший лад: пам'ятати, що ми маємо бути головною, найцивілізованішою і найвойовничішою силою в цьому Всесвіті, не оглядаючись на якість можливих прибульців. Ми маємо бути таким видом, мирна зістріч з яким надихатиме інші цивілізації Всесвіту, а від однієї думки про можливий конфлікт з нами їх кидатиме в холодний піт.

А чи не приблизно так і є вже зараз?

От уже приблизно 100 років ми маємо безліч згадок і доказів того, що НЛО систематично з'являються на Землі, і при цьому прибульці не намагаються ні завоювати нас, ні хоча б вийти з нами на контакт. Чому? Чи не тому, що ясно бачать: з людьми краще не зв'язуватись ("собі дорожче").

Я думаю, всі ці історії про інопланетян, які прилітають і завойовують планету, є насправді відображенням нашої власної Тіні. Якщо хтось і полетить колись Всесвітом загарбувати інші планети, то це саме ми і будемо. Не виключено також, що ми колись так і прибули сюди та захопили Землю (є свідотства про те, що Місяць насправді пустотній, тобто штучний об'єкт, тому не виключено, що це космічний корабель, на якому ми / або інший вид колись прибули до Землі).

Такі от роздуми навіяв перегляд першої серії "Проблеми трьох тіл" у симбіозі з реаліями справжньої війни, в умовах якої ми живемо третій рік.
Паралелі цікаві, так що навіть народився цей позаплановий пост (сьогодні не збирався нічого писати, але якщо певні цікаві думки "йдуть роєм", краще вже їх записувати).

Увечорі планую дивитися другу серію серіалу.

P.s.

Усі зорельоти в пості не інопланетні, а наші (виробництво заводу "Південмаш" у Дніпрі :-D).
При написанні поста жоден інопланетянин не постраждав.

✍ Б.К., 21 серпня 2024 р.