RE: "Картини, воля та Джонатан Лівінгстон" розповідь для The Diary Game
Коли вже пройшов певний час, як я їх повісив, сидів і дивився на те, як вони вписуються в поєднання з моїми картинами. Мимоволі (цікаве слово) почав думати, можливо це дійсно правильно, що недаремно говорять - речі принесені з кладовища (чи лікарень, як в цьому випадку) мають свою негативну енергетику??? 🤔
За рахунок енергетики, не маю уявлення чі таке існує, та забирати з лікарні картину не стала б, і взагалі, дім немає нагадувати про роботу)
Чи, можливо, письмо це вже є моя улюблена справа, заняття якою приносить мені задоволення і наповнює мене позитивом? Як ви думаєте, в чому справа, в мені чи в самому письмі?
Творчість переключає думки, будь яка, головне щоб подобалось це робити, тож письмо це - твій святий грааль))
Не знаю з чим у вас асоціюються чайки, птиці, політ.
Ніколи не бачила чайок над лісом.
Але, асоціаціями подіілюсь -
😊😊😊😊
Дякую, після таких коментарів хочеться писати ще більше...
Цікава думка за грааль, дякую що висловила її.
Чекаю твоїх постів
Якщо є таке поняття як арт-терапія…
То мені здається перо-терапія може виконувати такі ж самі функції :) і бути напоєм зцілення.
Цікаве порівняння та тут так і ні одночасно. Для більшості людей, "перо-терапія " - складне завдання яке потребує когнітивного навантаження та і наявност необхідного інтелекту, щоб хоч якось писати.
Я пробував щось подібне на своїх пацієнтах - не зайшло, та не можу сказати. що це не має права на існування.
Куди легше взяти ножниці, шмат паперу і почати вирізати - ось це працює в 95% випадків (вид арт-терапії)
Ідея класна з вирізанням 👍🏻
А що ж роблять інші 5% ?
вирізають, бурчать і говорять що все це х... і нічого не працює. Звинувачуючи усіх навколо і нічого не хочучи робити. З таким складніше всього - все бажання пробивати спротив відпадає...
В мене криві руки((( чі жирні пальці, я не знаю 🤷🏼♀️😔
Не хочу робити на цьому акцент, але роблю, тому , що роблю пакості.
Забий, скоріше тачпад видєлується. Краще філм якийсь подивись, я вже скучив за твоїми описами фільмів.
Зараз дивлюся «Острів проклятих», про психлікарню.
Але не писатиму про нього.
Без малої немає бажання щось дивитися, тому процес не швидкий..
А з новинок, щоб для допису немає нічого цікавого.
«Острів проклятих» - о йо-йо-й. Якщо не помиляюсь дуже складний для сприйняття фільм. Я б тобі його не радив.
За малу - розумію, та тут головне почати. 2 3 слова (як я Привіт друзі) і текст починає литись
Та ні цікаво познайомитися з професією психіатр додивлюсь.
Ти скільки років пишеш дописи?