А чому ні? Ти маєш право писати "просто так" нікому нічого не доводячи. Це твій погляд на життя, він унікальний і не обов'язково має бути "правильним" чи вкладатись в погляди інших.
Вчора читав, як художник малює картини анусом, набираючи клізмами собі фарби і далі пф.... і так ілька десятків раз, поки малюнок не буде готовий... Саме цікаве, що такі карини не тільки купують а й вішіють у своїх буділях... Якби цей художник задумався нащо це робити, дуже сильно сумніваюсь що він би сам зміг знайти на це відповідь...
Ну ти знаєш якщо я писатиму все як є.
І мої дописи попадуться якомусь психіатру. Він подумає, що я психічно хвора.
Я вже на одного психіатра нарвалась, уявляєш ми ще з ним з одного міста 😨
Не хвилюйся, я за того ручаюсь, він неадекватний, тому зрозуміє і не осудить...
Поняття норми настільки хитке, що його не можна нічим іншим крім математики ослідити і то, там буде тільки середньостатестичне значення, а ми всі унікальні і неповторні.
То ж, твій аргумент звучить як відмазка 😅
А мені здається звучить як підстава. Давай мовою математики?
Яка вірогідність того, що можна було так влипнути на вулику ? Нарватися на представника твоєї професії ? З свого ж міста ?
Скільки там активних користувачів було в спільноті ?
По моїм уявленням це - 0.0000000000000000000000001 %
З цього я роблю висновок з моєю здатністю попадати в чудесні ситуації мені краще думати що я роблю чі говорю
🤣🤣🤣🤣🤣
А може це доля, було натрапити на "неадекватного психіатра"?
Чи, навпаки, це у "неадекватного психіатра" зявився 0.0000000000000000000000001 % шанс освітити комусь шлях... ?(треба уточнення, під кимсь я маю на увазі СЕБЕ)
В цій складній головоломці не розібратися.
Це треба просто прийняти.
😂😂😂