Правильно робите, що нагадуєте.
Не всі пам'ятають, та і що тут говорити - психіка воліє захиститись і перемикає увагу на будь що інше. Тільки не смерть, біль та страждання.
Якщо ж вдууматись, то смертей, болі і страждань з кожним днем війни стає все ільше і більше. І це ціна нашої свободи. Ми або її платимо, або ... Стоп, другого вибору не має - ми її платимо. Не можна здаватись, зупинятись чи думати про якісь мирні переговори...
Так як наша область далеко від війни, то інколи і справді декому потрібно нагадувати про ціну нашого спокою. Особливо це стосується дуже молодих і дуже активних людей. Хоча і їх можна зрозуміти - в такому віці не хочеться думати про щось погане.