Мурали мого міста "Петро Болбочан"

Привіт. Хочу поділитись з Вами ще однією своєю пристрастю – вуличним мистецтвом. В цю категорію я включаю графіті та мурали, які заслуговують бути названими мистецтвом, а не вандалізмом.

Почну із цього – муралу Петру Болбочану (думаю самому новому). Цей мурал з’явився на «Стіні героїв» 10 жовтня 2023 року

Болбоча́н Петро́ Фе́дорович — український військовий діяч, полковник Армії УНР, очільник Кримської операції проти більшовиків з метою встановлення на території півострова української влади та взяття під контроль Чорноморського флоту. Учасник радянсько-української війни, антигетьманського повстання. З листопада 1918 року по січень 1919 року Болбочан керував Обороною північно-східної України.

У листопаді 1918 полк під командуванням Болбочана одним з перших перейшов на бік Директорії УНР і був, поряд з Січовими Стрільцями, основною силою у повстанні проти гетьмана П. Скоропадського. Полковник підтримав антигетьманське повстання, проте висунув умову — зберегти від руйнування державний апарат. (Згодом ця умова була порушена.)

Він категорично виступав проти спільних дій з більшовиками. Болбочан вважав, що варто боротися лише за «самостійну демократичну Українську Республіку, а не за єдину Росію, яка б вона не була, монархічна чи більшовицька».

У грудні 1918 року Директорія УНР призначила Болбочана командувачем Лівобережною групою Армії УНР на території Харківської, Полтавської, Чернігівської губерній, яка протистояла наступу Червоної армії зі сходу. Як підкреслювали сучасники, «полковник Болбочан — найвизначніший отаман української армії того часу…». Він був успішним командиром, якого поважали і прості солдати, і старшини, викликав заздрість у бездарних воєначальників-кар'єристів та ненависть у ворогів. Через його тверду позицію та військові успіхи у боротьбі з Червоною армією за Петра Болбочана («живого чи мертвого») більшовики обіцяли 50 тис. крб.

26 січня 1919 року в Києві він оприлюднив свого листа, в якому, зокрема, казав: «Бідна Україна, ми боремося з большевизмом, весь культурний світ піднімається на боротьбу з ним, а український новопосталий уряд УНР йде на зустріч большевизмові й большевикам!.. Ви не можете розібратися в самих простих життєвих питаннях, (а) лізете в міністри, отамани, лізете в керівники великої держави, лізете в законодавці замість того, аби бути самими звичайними урядовцями і писарцями.»

wiki

Мда, ще через 100 років в 2019 році було чи не 50%, які схиляли до дружби з нашим сусідом...
Історія нічого не вчить, тим більше, що її пишуть переможці...
Соромно, що про Петра Болбочана я знайшов інформацію тільки сьогодні і то, тільки через цей мурал...

Життя Петра Болбочана закінчилось розстрілом. Шкода, що такі патріоти помирають від рук боягузливих політиків. Напевно, честь і політика це 2 слова які ніколи не будуть звучати як синоніми.