День третій - політ нормальний

Це я про самопочуття після середи. Коротше - все норм. Резюме - рекомендую.
А життя тим часом продовжується. Сьогодні планувала добре попрацювати, тому що за час спеки сильно відстала від графіку. І тут… Знаєте, що таке щастя фрілансера? Ще коли ти запалюєш графік, а тут клієнт каже - та ладно, покажіть, що є, а там продовжимо. Аллілуйя! Так у мене вивільнився якийсь час, бо наступні пʼять днів все ж такі доведеться доробляти ще інші проєкти.

А, забула написати, це на першій світлині- моя чергова Лілія. Правда гарнюня?

Трохи по переселяла своїх курчат. Двоїх пухових переселила в сімʼю до Султана, а ще переселила в більший вольєр Зефірку з її малятами. Випускати їх просто бігати по двору ще зарано, тим більше, що тепер з нами живе лелека, він їх швидко лопає, а в клітці їм вже замало міста. Але довелося відібрати місце у Шоккі.

Шоккі на переселення відреагувала не занадто емоційно, просто тому, що вона кролик, що тримає своє життя у власних лапках. Як можна бачити на світлині знизу, вона нехитро так перекопала великий вольєр і зробила собі нору, тому легко поступилася меншим вольєром Зефірці з її малятами.

Собакси, як стало прохолодніше, стали більш спокійними. Сподіваюся, такими вони й залишаться на вихідні, а то вони це люблять - показати себе з гіршого боку, коли всі сусіди вдома. Я взагалі сподіваюся, що найгіршу спеку ми пережили і зараз стане трошечки полегше. Ну й звичайно час починати готуватися до зими. Може в квартирах і ні, а от в приватних будинках точно. Потрошку, крок за кроком, щоб перший сніг не став несподіванкою 😉