THE DIARY GAME : 14/01/2021 : Знову...

У Гришки завжди були проблеми з печією. У нього від природи слабенький сфінктер між стравоходом і шлунком. І їжа разом із шлунковою соляною кислотою схильна "гуляти" — ледь не до горла підніматись. Тому років 15 тому йому назчачили приймати ліки, що нейтралізують соляну кислоту — щоб стравохід не страждав і просто-напросто не почалась онкологія.

Але минулого березня Гришці стало особливо тяжко, і він пішов на гастроскопію. Виявилося, що від постійного "гасіння" кислоти у шлунку розвинулися поліпи. Лікар видалив ті поліпи (прямо зондом). Але краще не стало. Адже якщо у шлунку не достатньо кисле середовище — поліпи знову ростимуть. І переродяться з часом у щось злоякісне.

"Приймаєте ліки — буде рак шлунку. Не приймаєте ліки — буде рак стравоходу. Через кілька років, можливо" — так минулого березня сказав лікар.

І з того часу Грішка провів ціле дослідження щодо оперативних методів виправлення ситуації.

Під час новорічних явст йому стало зовсім кепсько: все-таки їжа на столах була не дієтична. І просто: ліки вже не діяли. Коротше, він ледь витримав, щоб добути в Кам'янці до нашого запланованого від'їзду. І одразу записався на 9.01 до гастроентеролога, на зонд, і ще до хірурга — у клініку CitiDoctor.

Клініка CitiDoctor, ресепшн. Google Plus Code: FFQR+RJ Київ

Тож милулої суботи ми прийшли до клініки. Гришка одразу пішов на гастроскопію (зонд) під медикаментозним сном, а я чекала в холі.

Читала і попивала каву, стрьомно опускаючи маску, щоб зробити ковток теплої рідини

Після гастроскопії Грішка вийшов у коматозі, ніби прибитий: бо ж після седації. Ми посиділи, поки він прийшов до тями, і зайшли послухати розшифровку гастроскопії. Виявилося, у шлунку знову були поліпи (хоча у березні їх видаляли), і лікар їх позбувся. Також зафіксували незмикання сфінктера стравоходу 3 ступеня (це, типу, вже хріново).

Ми взяли всі папери і попрямували на прийом до хірурга, до якого також були записані. Хірург сказав, щоб без додаткових даних не прийматиме рішення, і відправив на КТ черевної порожнини з контрастом, та дав контакти найкращої лікарки-гастроентерологині у Києві (за його словами). Мовляв, якщо вона підтвердить, що вихід лише операція, то поговоримо.

Ми чекали на КТ ще дві години. Коротше, в той день повернулися додому о 16:00 (вийшовши о 08:00 ранку). Важкий був день.

А наступного дня пішли до гастроентерологині, яка підтвердила: ліки приймати більше не дозволяється (максимум — ще кілька тижнів, щоб рани від видалення поліпів загоїлись), бо можна дуже швидко заробити онкологію шлунка. А не приймати ліки значить страшно страждати від печії і заробити онкологію стравоходу. Ну класний же вибір!

Проте, є вихід із застосуванням оперативного втручання: фундоплікація за Ніссеном. Грубо кажучи, хірург може "натягнути" верхню частину шлунка на стравохід, і зшити там певну манжетку: замінник сфінктера. Звісно, це неповноцінний сфінктер. І в операції купа побічки. Наприклад, повністю зникає здатність блювати. Але хіба є вибір... Нема.

Вчора зателефонував хірург і сказав, що з'явилося вільне місце на операцію на 27 січня. Грішка погодився.

Тепер житимемо в режимі моральної підготовки до фундоплікації. Також, доведеться підготуватися і фінансово: скоротити наші витрати. Адже вартість операції складе плюс-мінус 70 000 грн (~ $2500). Ми чомусь думали, що вкладемося в 50 000 грн.

Але це все просто нюанси, головне ж успішність операції. Статистика каже, що 80-85% фундоплікацій проходять успішно. Малувато щось... Значить, є 20%, яким не допомогло. Або у яких сталося щось гірше, ніж було до.

Таких думок дуже багато. Їх треба відганяти, інакше можна й передумати. А передумувати не можна.

Фух. Написала, тепер мені має стати легше.