Подорож до Грузії. Частина 7.

Писати про поїздку в Грузію, не торкнувшись теми застілля, було б непростимо. Більш того вона, на мій погляд, заслуговує окремого поста.

Тамада.

Слово «Тамада» нам було знайоме з дитинства, але в якомусь спотвореному розумінні. Тамадою у нас називали зазвичай ведучого весільних урочистостей. Ні, ми ні в якому разі, не зменшуємо його значущості, але різниця між сценарієм середнього весільного ведучого і душевною промовою грузинського тамади (який, зрозуміло, може і весілля вести) величезна, тому копнемо глибше.

«Tамада» походить від грузинського «tamadoba», і в перекладі буквально означає - «старшинство під час бенкету». Вибір тамади багато в чому визначає успіх заходу і навіть якщо мова йде про вечерю в дуже маленькому колі, ставлення залишається серйозним і відповідальним.

Тамадою зазвичай призначають старшого за віком чоловіка з кількох причин: це почесний титул: чим старше тамада, тим більше у нього досвіду і є чому в нього повчитися; і не менш важливе – тамада повинен бути тверезіше за всіх своїх гостей до кінця трапези:).

Мистецтво тамади в Грузії юнаки обирають з дитинства, спочатку уважно слухаючи діда, батька і старших братів, пізніше роблячи самостійні спроби (кожен зі своїх тостів тамада може попросити продовжити будь-якого з гостей). Віртуозність ведучого визначається не стільки красномовністю, скільки щирістю. «Можеш бути лаконічним, але говори від душі» - так сказав тамада за столом, передаючи тост гостю з-за кордону.

Головне завдання тамади – вміло керувати застіллям, порядком за столом, послідовністю тостів так, щоб гості були ситі, задоволені і в міру п'яні, а не звалилися під стіл після кількох тостів.