Vacation. Part 1/Відпустка. Частина 1

Congratulations to the company!
As I mentioned, im was not here becose have a vacations.) Now I would like to publish a mini report here with photos and stories. 😜
Actually, the main reason that made us go away from the warm, saturated places and ride through the whole Ukraine, which, is not small (as my eldest noticed) and, with the bad roads, was that there was an event in the family : My sister born baby. So I have this kind of native nephew.

Вітаю товариство!
Як я вже згадував, якийсь час тут був відсутній, бо мав вакації) Тепер потроху хотів би опублікувати тут міні звіт, з фотографіями і розповідями. 😜
Власне, головною причиною, яка змусила нас відірвати гепи від теплих насиджених місць і проїхатися туром по всій Україні, яка таки як виявилося дуже немаленька (як підмітив мій старший) і з дуууууже поганими дорогами, стало те, що в родині відбулася досить навіть важлива подія: в моєї рідної сестри народилася дитина. Так що в мене появився на цей раз вже рідний племінник.

And it was necessary to baptized the baby. Well and at all, visit a new relative, introduce children to a new brother, and so on). Therefore, we made this route, a length of 1200 km (1167 if you believe the car speedometer). True, good for Ukraine, for “Kharkiv-Kyiv”, “Kyiv-Chop” and “Lviv-Ivano-Frankivsk” routes (for note to drivers, because we still traveled for these two weeks, and I already know exactly what I'm talking about 😈)
My parents are the third grandson, boy. When my dad heard that there was a boy, then he mumbled: "And somehow you can still change?" Well, I like it)

Ну а то вже дитину і похрестити треба, щоб все було як у людей. Ну та і взагалі відвідати нового родича, дітей познайомити з новим братом і все таке). Тому і проробили цей маршрут, довжиною в 1200 км (1167 якщо вірити автомобільному спідометру). Правда непоганими, як для України трасами «Харків-Київ» , «Київ-Чоп » та «Львів-Івано-Франківськ» (на замітку водіям, бо проїхали ми таки за ці два тижні багато і я вже точно знаю про що говорю 😈)
У моїх батьків – це вже третій онук, хлопчик. Коли мій тато почув, що і тут хлопчик, то жалібно запитав: «а якось ще поміняти можна?». Ну мені наприклад подобається)

In general, my eldest son was immediately very interested in a new brother. He was busy with him, he calmed down professionally and taught my sister how to play with little dolls, because he's already knew of them, he has more experience with it than she. And he even got quite a good idea. 😋
But the little one did not want to recognize a new relative. He did not even look at his side 😁 And only on the last day, he was interested in something. And even began to help him swim

Взагалі мій старший син зразу дуже зацікавився новим братом. Займався з ним, заспокоював професійно і вчив сестру (мою), як треба гратися з маленькими ляльками, бо він вже одну винянчив, досвіду в нього явно більше ніж в неї. І в нього дуже навіть непогано виходило. 😋

А ось менший щось ніяк не хотів визнавати нового родича. Навіть не дивився у його бік 😁 І лише в останній день щось зацікавився. І навіть взявся помагати його купати