The Diary Game : 30/03/2022 : Oh, My Dear Ukraine...

Нарізаю, нарізаю старі речі на смужки для камуфляжних сіток, а тут костюм якогось держслужбовця, і ґудзички там отакі:

Відрізала, дбайливо зібрала собі на долоню, і в кишеню. Це ще один привід зрозуміти, навіщо я тут: я у свій спосіб борюся за Україну і саму себе: українку, свою рідну мову і культуру. Свою європейськійсь в голові. Свою ідентичність. Яку російські вороги зараз хочуть стерти з лиця землі.

Вчора зайшла на ворожий телеграм-канал (не знаю, що я там шукала) і натрапила на відео, де російський окупант знімає відео біля буквально гори трупів українських воїнів Азова, наших доблесних героїв... І риторика його така: це трагедія, бо це теж росіяни (!), які захотіли піти проти росії і бути якимись українцями.

Що?!!!!! Господи, ці терористи не знають ні історії, ні елементарних даних з вікіпедії! Україна – це правонаступниця держави Русь! Саме Русь, не Київська Русь (це московити змусили додати всіх слово "Київська"). І українська мова – це похідна від староруської!!! А московити взяли назву свого болотостану близьку до нашої – росія (щоб що? щоб всі думали, що це Русь?! дебіли, блядь). Покручі, виродки. Знищують нас, древню націю, щоб присвоїти собі всю нашу історію!!! Щоб казати, що руська мова = російська!!! А це не так!!! Щоб казати, що Русь = росія! А це не так!!!

(Дихай, Юля, дихай).

---

А це мій двоюрідний братик, Олексій. Льошку призвали зовсім недавно, тижні 2 тому. Днів 8 тривало навчання, і от їх уже повезли на бойове завдання. Куди – йому заборонено казати. І фото він може вислати тільки таке.
Льошці 26 років, і він тільки в 2021 одружмвся та одразу відкрив свій маленький бізнес – ларьок із аксесуарами для мобільних телефонів. Переживаю за нього...
Проте, бойовий дух у Льошки сильний, як можна побачити з цього скріна нашої переписки💪⬇️

-Hi, Liosha, we are proud of you. Fingers crossed for you to be alright
-Hi, thank you, russians will be burning

---

Серед старих речей натрапляю на старий зразок форми Збройних сил України... Нашивки акуратно відрізаю і теж забираю собі. Це для душі.

Тканин потрібних кольорів приносять не так вже й багато, тому в хід йдуть і леопардові простирадла, і світлі кремові сорочки. Зараз суха трава дуже світла, тому військові не проти такої гами. Головне, кажуть, щоб ми синє не вплітали, біле чи великі чорні плями одного тону (вони в приладі нічного бачення відображаються білим, і дуже палівні таким чином).

Березень закінчується...

Наступний мій пост буде, мабуть, про становлення мене як шестикратного дельфіна. Нарощувати велику SP дуже важливо, так я зможу робити downvote тим, хто веде відкриту риторику за знищення України. Дрібничка, але принаймні дрібничку зроблю...