Мій сон 😴

Я сьогодні у ві сні літала. Робила пару кроків по уявній драбині вверх і мене з моєю парасолькою підхвачувало повітря і несло в небо. Десь на рівні шлунку в мені була льодяна буруля, бо я страшенно боюся висоти. В житті для мене і на табуретці стояти - то зависоко і ноги трусяться. А тут така височинь 🤦

Піді мною пропливали міста і села якісь святкові, в квітучих деревах. Поля зеленіли. Сонце світило лагідно і небо яскраво синіло.
Мене переповнювала радість і відчуття вдячності. Лише не розуміла у ві сні - кому і за що я вдячна. Прокинулася і думала про те, що сон якийсь віщий, бо кольоровий і не забувся як очі відкрила. Мучило питання- на кого вказував? Невже на бога? Я наче не так щоб дуже віруюча. Може це мені вже вітання передають за те що молюся не сумлінно і не часто?
Чомусь в тг першим відкрився паблік Олени Монової і допис Oleg Magdych.👇
"Це - ноги людини, яка ще декілька годин тому топтала цими ногами зону бойових дій. А зараз їде в чистенькому вагоні Інтерсіті.
І їй так соромно, що капець...
Вибачте, Укрзалізниця - Ukrzaliznytsia.
Наступного разу буду ретельніше чистити берці...
#ШоТиТамДядя"

І відповідь Укрзалізниці 👇
"Ви вибачаєтесь? А ми схиляємо голови. Бо ці берці це символ.
Це слід війни, що дає нам мир.
Це земля, яку Ви захищали.
Нам не потрібні чисті підошви. Нам потрібні живі Герої. І якщо Ви в Інтерсіті — значить, ми виконали свою частину.
Доставили Вас до миру. Хай на кілька годин, хай на день але до миру.
Кожне сидіння в наших вагонах для тих, хто боронить Україну. І якщо буде треба — ми постелимо плащ-палатку замість скатертини, каву подамо в касці, і поїдемо хоч під обстріл, аби тільки забрати Вас додому.
Ви не мусите дякувати.
Це ми дякуємо.
Кожного дня.
Кожною поїздкою."

І це було так щемно. У мене не вийшло прочитати це вголос, бо сьози вдячності перехоплювали горло. Ось кому я вдячна. Вдячна кожен день і кожну хвилину. Вдячна за життя, за, нехай холодну, але - весну, за те, що маю плани на майбутнє, за мою вранішню каву, за мій сон в теплому ліжку, за мої польоти у ві сні.
Дякую.