You are viewing a single comment's thread from:
RE: Ніс коня.
Тут ти права, дякую за останій смайл. Ти знаєш, є зрозумів дуже важливу істину (прим. по ходу згадав іншу) завдяки своїй життю. Як би я не хотів, а я не в праві вирішувати як жити іншим. І другу - від долі не втекти😅🤣🤣 навіть не намагайся - не вийде 😅🤣🤣🤣🤣🤣🤣🤣
Це до чого????
Ти ж мав іншу думку, що її можна змінити, навіть майже переконав мене в цьому...))))))))) Я навіть якийсь час погоджувалася... з цим.
Занадто багато випадкових співпадінь вплинуло на цю думку. Якщо людині й вдається зійти зі своєї стізі то життя мяко, чи не дуже, в потрібний момент повертає її назад. При цьому, все ж право вибору завжди залишається за людиною. Та все ж, напевно доля (прим. нитка життя що проводить нас від початку до кінця все ж існує. Ми ж, як ті змії тільки і можем що змінювати її конфігурацію, та сама природа нитки не зміниться) таки предназначена.
То все батько ілюзії навіює. 🤣🤣🤣
Або що співпадіння є, або що їх немає. 🤣
Вихід має бути скрізь. Можливо прямісінько у нас під носом віє вітер змін 🤣
От в цьому я взагалі не сумніваюсь. Я скажу більше, зміни вже несуться повним ходом...
=))) ох ці зміни. Єдине що не змінюється в цьому світі - постійні зміни.
🤣🤣🤣🤣
🤣🤣🤣
🥲 - випадковість
😅🤣🤣🤣 ось ця випадковість була розцінена мною як натяк на латинську назву життя. Від того й така відповідь.
Ладно я трохи пропаду. Посиджу в гордій самотності, попю чаю та подумаю над життямс - ідеальне зайняття для сьогоднішнього дня...
Може. Сльоза фенікса і є життям 🤣🤣🤣🤣
Бон вояж! =))) не відволікатиму:)