Справа в тому, що мої стосунки з батьками — це класичний трикутник Карпмана, де матір — агресор, батько — жертва, а я — рятівниця.
У мене те саме було, тільки у ролі агресора - батько. Він був нормальною людиною, але тільки коли тверезий... а цей стан був рідкістю)
Багато всього довелося пережити 😅
Ох, співчуваю...
Я через це все і сама влізла була в стосунки, де мала власного агресора, і була жертвою (мабуть, надивилася, що стан жертви – це норм, раз батько терпить).
Але в мене в жодній історії з агресором не був замішаний алкоголь. Навпаки – спивалися жертви (батько, я кілька років в 20011-2013).
Дякую, Юль) Це вже в минулому
Добре, що ти вчасно вийшла з цього і не потрапила у багаторічні кандали страждань, як це часто буває... Поганих людей треба відсікати, як би важко це не було. А от з рідними я не знаю як вчиняти... інколи можна якось достукатися і людина змінюється, а в іншому випадку, мабуть, тільки розлучення.
Мої теж хотіли розлучатися (багато років), але до цього так і не дійшло
Я дуже хочу, щоб збулася мрія мого тата: щоб у всіх все було добре :)