You are viewing a single comment's thread from:
RE: When it will be easier / Коли настане полегшення
Як на мене, 25-річну Україну найдоречніше було б порівнювати із 25-річним Ізраїлем....
Адже саме Ізраїль, як держава створений з нічого людьми, що не мали власної держави безліч років та оточений зі всіх боків ворогами....
І чомусь ніхто з так званої світової спільноти не звертає уваги на їх таємне володіння ядерною зброєю та проведення спецоперацій на території інших держав....
Але ж де нам знайти власну Голду Меїр?
Створений з нічого людьми - і тут спільна риса.
Але...
громадяни Ізраїля мали мобілізовуватися з самого початку існування держави, а ми 25 років жили у такому спокої, у якому кожен хто міг грабував країну і сусідів, і навіть якщо я персонально не вкрала нічого, але я несу відповідальність разом з усіма. Навіть зараз, 25 років після народження нашої держави мені знайома розповідала, що коли в її сусіда захворіла дитина і на ліки потрібні були гроші, йому порадили "побігати по селу, може де метал знайде". Чужий, вашу ж..., метал і це так спокійнісінько радять, ніби це звичайна річ.
Друга відмінність полягає в тому, що громадяни Ізраїлю приїхали не з Радянського Союзу (такі були, але коли держава вже твердо стояла на ногах) чи Африки. Вони приїхали з тих країн, що вже давно пережили буржуазну революцію і досягли розвиненого капіталізму. Це зовсім інше суспільство. Ми як суспільство ще ніколи не жили при капіталізмі і ми лише вчимося це робити. Епоха швидкого збагачення існувала при цьому майже в кожній країні і я сподіваюсь, що у нас вона вже закінчилася, а тепер важкою працею...
Тож через ці риси я не вважаю, що ми можемо порівнювати себе з Ізраїлем.
PS І так само я вважаю, що одна людина не може бути відповідальною за наше майбутнє. Якщо ми сядемо і будемо чекати на лідера, що зробить нам добре, то дочекаємося лише воєнного перевороту, а це не в наших інтересах.
І на мій погляд Порошенка і Гройсмана зараз потрібно захищати, вони в наших умовах просто дива творять.
Якщо б не останнє речення Вашого коментаря, я б з усім фактично погодився....
Щодо лідерів, то навіть у наш час вони були, і не один, проте були фізично знищені.... А більшість населення навіть про це і не знає і не хоче цікавитись, оскільки їм просто байдуже....
:) Я не знаю, який у вас є досвід роботи в Україні. Я працювала на п'ятьох роботах - три в Києві, і дві в мойому містечку. Жодного разу ні прикладом, ні логікою, ні примусом, ні тренінгами людей, що діють у своїх інтересах, не змогли зробити командою.
А якщо я не бачила в нашій країні жодної командної роботи з п'ятьох людей, то що можна говорити про всю країну.
Я б не погодилася бути президентом ні за які гроші, бо одна людина зробити не може нічого, а в ресурсі у нас команда тих, хто буде тягнути ковдру на себе і кого не цікавить, що буде при цьому з командою і країною.
Сьогоденні потреби і одноденний план - це найпоширеніша стратегія життя.
Тож людей з державним мисленням потрібно триматися. Бюджет дуже обмежений, але точково робиться саме те, що потрібно, щоб міняти і суспільство також. При цьому робити це не через коліно, а лагідно як крихку улюблену ляльку )
Через ось це розуміння, що у нас немає для нас іншого народу з іншим минулим і іншими життєвими стратегіями.