ПІЗНЯ ОСІНЬ
В тумані місто… Вже дерева голі...
Блукає пізня Осінь, як примара...
Така вже, мабуть, їй судилась доля,
Що з листопадом облетіли чари!
Зриває вітер грона горобині,
Кидає їх униз, на тьмяне листя...
І, мов би кимось скривджена дитина,
Дратує Осінь рід людський навмисно...
Похмуре небо, надто непривітне,
На землю давить з ранку і до ночі...
Та чи затьмарить в серці моїм світло,
Коли душа пісні співати хоче?!
Сміється донька: "Любиш ти рожеве! -
Малюєшь все по-іншому довкола!"
Мені ж здається: може, це суттєво,
Що до життя душа не охолола?!
Гарного вам настрою! Будьте здорові та щасливі!
З теплотою душі, @tinochka2 - Валентина Бородай
Світлини власні
Warning! This user is on our black list, likely as a known plagiarist, spammer or ID thief. Please be cautious with this post!
If you believe this is an error, please chat with us in the #appeals channel in our discord.
Congratulations @tinochka2! You have completed the following achievement on the Steem blockchain and have been rewarded with new badge(s) :
You can view your badges on your Steem Board and compare to others on the Steem Ranking
If you no longer want to receive notifications, reply to this comment with the word
STOPVote for @Steemitboard as a witness to get one more award and increased upvotes!