Сміються небеса

Усе здається дивною марою.
Бо не повірю, що насправді так жорстоко...
Життя нам часто видається грою,
Чому ж у серце ранить так глибоко?

Сценарії ми пишемо. Навіщо?
Сміються небеса та наші плани нищать!
До сліз сміються. Поки ми будуєм.

До мрії залишилось дві цеглини!
І один крок...
А доля посміхнеться – Ні! Руїни...
Спочатку все. Із зламаних кісток!
Новий характер і нова людина!

А за уроком буде знов урок!

Публікую свої вірші та фото.

Бажаю вам сонця на душі за будь якої життєвої погоди!