Віктор Лешик: Авантюризм, прозріння чи дурість українців?
Проблема ідентичності українців після останніх виборів вийшла на перше місце. Навіть потіснила коло військових питань. Бо без відповіді на те, ХТО МИ, чому нам слід боронитись від російського імперіалізму, ким ми себе бачимо в Європі… все другорядне. Голосування на президентських виборах дає нам можливість робити деякі обґрунтовані припущення щодо нашої ідентичності:
– Проект «нація, як етнос» очевидно поступився проекту «нація, як громадянство і політичне явище»; – Проект «війна з Росією до останнього солдатаґ» очевидно тісниться вимогою «шукайте альтернативу, не тупцюйте на місці зі своїм злодійським «Укроборонпромом»;
– Мовне питання більшістю розглядається, як вторинне. У пріорітетах – рівень життя і соціальна спрведливість; – Жодна відверто проросійська сила не мала успіху. Однак і до ЄС і НАТО ставлення дуже обережне. Для багатьох обивателів ЄС – це зростання цін на комуналку, а не безвіз, втеча молодих за кордон, зрублені і вивезені за безцінь ліси і бурштинові пустелі в центрі Європи;
– Фактично виборці, поставивши на чолі держави абсолютного політичного новачка, зробили так, як часто діють у технічних західних вузах. Там першокурсникам, які ще не обтяжені надмірними знаннями і багатьма «так не можна» пропонується на свіжу голову виробляти свої пропозиції для того чи іншого інженерного рішення. Отже, в руки Зеленського ми дали чисту дошку з думкою: гірше все одно вже не буде. Хай спробує.
Авантюризм? Прозріння? Дурість? Дуже скоро побачимо.
Джерело: Viktor Leshyk