Лариса Ніцой: У проблемах українців винні їхнє ж мовчання, безхребетність і аномальна толерантність
Хочу поговорити з вами відверто, українці.
Подивіться на цей наказ, що внизу. І порівняйте його з відео. Наказу рівно 100 років і 6 днів. Сто років тому українська влада видала наказ про українізацію міністерства шляхів: українська мова – державна, мова залізниці – українська.
Пройшло сто років. Українка Лариса Ніцой рівно через 100 років після наказу знімає відео на нашій українській залізниці. Складається враження, що залізниця не українська. Мова української залізниці – російська.
Між цим наказом і цим відео багато що відбулося. Відбулося захоплення України росією. Відбулися репресії, розстріли 80% еліти українців, закопано в землю 30 тисяч інтелігенції. Відбулася антиселекція, обезголовлення нації. Відбулися три спеціально організованих голодомори, які умертвили насильницькою смертю 10 мільйонів українців. Відбулася ІІ Світова війна, у якій російські полководці використовували українців як гарматне м’ясо. Жукови, ватутіни, хто там ще казали: «Баби єщьо нарожают… Послє побєди надо будет меєньше лагєрєй для х*хлов». А потім з залишками українців, які вижили у тому меливі, стали боротися вишуканіше. Їх назвали бидлом. Селюками забитими. Бо всі культурні люди розмовляють російською. І ті залишки, які не перемолов молох, стали розчиняти в руской культурє і язикє…
Ми вижили. Ми стали знову Незалежні. Сьогодні ми знаємо, що з нами зробили.
Ось уже 100 років, з них повторно 27, як українська мова проголошена державною і обов’язковою КРУГОМ у ВСІХ сферах на всій території України.
Сьогодні ви, українці, бездумно повторюєте за зросійщеними, у яких від «зґвалтування» сталися ментальні зміни: «Не можна нікому нав’язувати мову. Треба все робити поступово…». Поступово, українці?! А що це для вас означає? Сусідні країни відродили свою мову, а вслід за нею економіку – і поїхали вперед, не наздогнати. А ви плететеся позаду, навіть не у хвості, а ще далі, і вам треба ще й досі поступово. Скільки ще сотень років вам треба для поступовості, українці?
Чи задумувалися ви коли-небудь, що кожна країна має свій голос? Має своє звучання? Цей голос – сукупність усіх голосів, які чуються навколо: з розмов перехожих, з динаміків програвачів чи телевізорів, зі щебетання дітей, з оголошень, з написів. Якщо уявити, що ви раптом не знаєте, в якій країні опинилися, скажімо, прокинулися в дорозі, ви визначите країну по її голосу. Німеччина має німецький голос. Франція – французький. Італія – італійський. Чехія – чеський. Польща – польський. А який голос має Україна? Як вона звучить навколо?
Сьогодні, через 100 років я зробила зауваження молоденьким провідницям, щоб не обслуговували мене російською мовою, бо я в УКРАЇНІ. Я наштовхнулася на їхнє нерозуміння. Більше того, навколо провідниць одразу згуртувалися такі ж російськомовні. Стали на захист. Дружно. Проти мене, українки.
Я їхала в вагоні одна україномовна. Окрім мене ніхто україномовний не озвався.
Коли потяг прибув до Києва і пасажири вагону стали збиратися, діставати речі, виявилося, що зі мною їхав повен вагон українців. Люди між собою розмовляли українською. Однак в дорозі всі ЗМОВЧАЛИ!
Ота жменя російськомовних, яка стала на захист російськомовних провідниць, зробила погоду всьому вагону! Склалося враження, що весь потяг зросійщений, як вони!
Найгірше ваше зло, українці – це ваше мовчання. Ваше мовчання відбирає в України голос!
Через ваше мовчання злили не лише мову. Далі – гірше. Через те, що ви мовчите – корупція. Через те, що ви мовчите – розвал. Через те, що ви мовчите – ми так живемо.
ВИ винні у всьому. Не хтось. Не вони. Не влада. Не вороги. Вони роблять те, що ви дозволяєте. Винна ваша БЕЗХРЕБЕТНІСТЬ. Ваша АНОМАЛЬНА толерантність. Ваше хибне уявлення про ввічливість. Мовчання – це не ввічливість. Мовчання – це ознака худоби в стійлі. В той час, як інші країни навколо в повний голос на весь світ відстоюють своє – ви граєтеся в поступливих українців, які відмовчуються. Ви гнете спину.
А почалося все з мови. В усьому винне ВАШЕ МОВЧАННЯ.
- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
Із повним текстом наказу про українізацію залізниці 1918 року можете ознайомитися на сайті Павла Гая-Нижника
http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/d…/1918(05)17.ukrainizaciya.php
https://www.facebook.com/larysa.nitsoi/posts/1905832939448829Джерело: Лариса Ніцой
Постійне посилання