Сколопендра №2/scolopendra№2

My scoopendra was gone somewhere for some time. And here I look, there are already two of them. Toist, scolopendra appeared, and some spider hanging under the cork in the sink.

• And what else is that? - I eat. We did not agree. Distribute the scythe here ... It's good that the crane is not connected. Live here this time. But I need a sink. Hands to wash. You're still familiar with me. I do not know him
  "Well," said Scolopendra. A normal man did not interfere with anyone at the farm. And I like to live more interestingly. What did he do to you? In autumn we have to fall asleep in hibernation. It seems I do not know yet. I'm still small. I'm only six months old. I muffle the light. I love such twilight more. Night animal
• Well, I do not know, - I answer. I'll turn the light off to you. I will screw up the crane soon. That's not the order. Then he'll have to climb. You're waiting for the sink again. And to him to move treyat. And so you will transfer all the animals to me. In my shell. And we have not agreed so much. Let me do it, - I say.
  There was something, somewhere in the crack in the wall to hide. Doubts, maybe ...

Пропала десь на яке то время моя сколопендра. А оце дивлюся, їх уже двоє. Тоість, сколопєндра появилася, і павук якийсь, тусується під пробкою в раковині.

• А це ще шо за херня? – питаюся. Ми так не договарювалися. Розводити тут. Звіринець нафік… Харашо шо тут пока кран не підключений. То живіть тут пока. Но умивальнік мені крайнє нужен. Руки мить в ньом і всьо такоє. Ще з тобой то ми шота апсчаємось. А його я не знаю
• Да ладно тобі, - каже скалапєндра. Нормальний мужик ще нікому по хазяйству не мішав. І мені так жить інтєрєснєй. Шо він тобі здєлав шо ти так на нього зразу? На осінь ітак в сплячку маємо впасти. Вроді би. Я ще не знаю. Я ще маленька. Мені тільки півгода ото ісповниться. Приглуши лутше ото свєт у ванні.Я більше такі сутінки люблю. Ночне животне.
• Ну не знаю, - відповідаю. Свєт я тобі так і бить, отключу. Но з цеї херні мало шо получиться. Кран я по любому скоро прикручу. Бо то не порядок. Тоді йому таки забраться прийдеться. Т и то ще за раковиною перечекаєш. А йому переїжджать нада. І вопше – так ти мені завтра половину живності переселиш. В мою раковину. А ми так не договарювалися. Забагато собі позволяєш, - кажу.
  Фиркнула шота, десь в трєщину в стіні сховалася. Дується, навєрно…