Не мала баба клопоту

Деяким не вгамуватися 😁 Нещодавно виявила, що я підписана на цілу купу ... курячих груп! При цьому курки в мене всього дві, живуть вони цілком вільним життям, яєць від них ніхто не вимагає, а якщо вони й несуть їх, то чайка Ася одразу краде ці яйця, отже собі я їх все одне купую в магазині.

Але є в мене одне таємне кохання - китайські шовкові кури. Багато років я заглядалася на ці чарівні створіння, але весь час були причини, чому я не можу їх купити. І тут... тут я побачила ЇЇ. Вона була прекрасна та елегантна і я відразу зрозуміла, що це ВОНА, моя Люсінда.

Люсінда просто чудова. Справжня жінка в боа. Дуже ніжна пір'яна грудочка. Сьогодні вона нарешті стала моєю курочкою 😍

Усі з Люсіндою приїхали друзі, кілька трохи старших: Жо-Жо (Жозефіна) і П'єр.

Мені так не терпілося отримати їх, що сьогодні я сама поїхала по них сама. Відсутність світла створила цілу купу проблем із навігатором, але мене було не зупинити! Втім, по дорозі назад навігатор відігрався, завівши мене на якусь зовсім сюрреалістичну розбиту дорогу з обгорілими деревами навколо. Але недобре я запідозрила тільки коли перед нами з'явилася табличка "До мінного поля 300 метрів" 😬 Отже назад на трасу з цього пекельного місця я повернулася вдвічі швидше, ніж їхала туди 😁

Зараз моя чудова куряча родина спить у теплому курнику. Вони дуже втомилися з дороги і мали багато вражень. Тим часом я замовила моїй подрузі, щоб вона зв'язала для них теплі шарфики, вони ж голошийки. І мабуть ще потрібні гетри 😊