Two sloping spikes on a beveled field, like my old parents ... Farewell evening. ..

Today, I say goodbye to my native village, where I lived in the summer, until next summer. My heart is sad today ... I am immensely grateful to God for such a beautiful place where he settled me, where my children and I enjoyed all summer with the sun, the wind and the smell of forest flowers ... Where are the breathtaking sunset!
I move to the city where I live and my children go to school. This is not far away. But I can see my parents rarely!

Сьогодні я прощаюся з рідним селом, де я жила влітку, аж до наступного літа. Моє серце сьогодні сумне ... Я надзвичайно вдячний Богу за таке прекрасне місце, де він поселив мене, де мої діти і я все літо насолоджувалися сонцем, вітром і запахом лісових квітів ... Де захоплюючі заходи сонця тішили мої очі і душу щовечора!
Я переїжджаю в місто, де я живу, і діти йдуть до школи. Це не є далеко. Але я буду рідко бачити своїх батьків!

I like to wake up in the morning in the village and do coffee for them, and then sit with them under a large tree nuts in the yard and listen to the stories of their lives! It's so important to listen to them! They like my care and my attention. And I'm leaving tomorrow for a long time...
And they will live their days, rejoicing that they woke up and one more morning and day they are together, because so many of their peers have passed to eternity ... And they are ready! But whether I am ready ...
Я люблю прокинутися вранці в селі і робити для них каву, а потім сісти з ними під великим деревом горіхом на подвір'ї та слухати історії їх життя! Настільки важливо слухати їх! Вони люблять мою турботу та мою увагу. І я відїзджаю завтра ...
А вони будуть жити своїми днями, радіючи, що вони прокинулись, і ще один ранок і вечір вони разом, тому що багато їхніх однолітків уже перейшли у вічність ... І вони готові! Але чи готова я ...

I say goodbye every time, hoping for a meeting, but I say goodbye every time forever, because nobody knows ...

And now I'm lying on the fragrant land, warmed up in the summer, and I cry, and it's tears of happiness and sad at the same time! I look at these two steady wheat stalks ... I wish them to live a harsh winter ...

І тому я прощаюсь, кожного разу сподіваючись на зустріч, але завжди прощаюся назавжди, бо ніхто не знає ...

І ось я лежу на ароматній землі, розігрітій літом, і я плачу, і це одночасно сльози щастя і смутку! Я дивлюся на ці два стійкі колоски пшениці ... Я бажаю їм пережити сувору зиму і зустріти нову весну ...

Thank you for your time!

Спасибі за ваш час!