Я розумію, що люди втомлюються, так. Але найбільше втомлює так сказати "чуже психологічне виснаження", яке я часто в щоденниках транслюю. Того їх пишу виключно в українські групи і української, це між нашими. Ну і вічні збори та донати теж людей втомлюють, тому і цього уникаю. А про героїв, впевнена, їм і самим цікаво. Глянути на мужність українців на прикладі конкретних людей, а не загальних наративів.

До того ж, у групі є росіяни, і якщо хоч один лише абзац прочитає, і якось може завагається, що мовчить і цим самим вигороджує свою державу-терориста...то це вже добре. Хоча, я від них нічого не чекаю, ці люди вже показали, що в них немає душ.