The Diary Game : 29/04/2022
Такий нині час, що ввечері лягаю в ліжко і не пам'ятаю, що було вранці. Тому спершу дивлюсь фото, а тоді починаю писати щоденник.
А може це фото і не цього дня, а іншого, який передував йому? Різниці немає, все однаково. Вже кілька днів не можу зранку підвестися з ліжка навіть. А коли підводжуся, не можу змусити себе почистити зуби чи вмитися. Востаннє нормально встала в вівторок, бо йшла зранку волонтерити. Тож це мій вихід: піду волонтерити і завтра. Треба себе змушувати, щоб зовсім не скотитись в емоційну яму.
Отже, якогось там дня (середа, четвер чи п'ятниця – обирайте самі) я ледь встала, якось поїла, і аж в обід змусила себе почистити зуби, вдягтися і піти за покупками. Собаці треба було купити засіб від кліщів, вітаміни, якусь іграшку, щоб мав заняття.
Скубі-Ду
Грішка пішов зі мною. Ми вперше одягнули на Скубі-Ду намордник, який залишив його господар. Це було щось з чимось... Як він здирав той намордник, як вередував!
Потім Грішка пішов в АТБ, а я лишилась з собакою чекати. Фото вище – це мені пощастило його кляцнути перед псячою істерикою. Він почав рити яму, стрибати, гавкати на дітей, рватися, як ненормальний. Благо, я обмотала повідець навколо труби. Інакше зніс би мене і якусь дитину б задавив.
А ще за ту коротку прогулянку він тричі сідав справити свої великі потреби. І всі три рази на цивілізованих місцях! А в мене було із собою тільки два пакетики для збирання екскрементів. Тому третій раз, коли він, вибачте, насрав біля входу на шкільний стадіон, довелося імпровізувати і збирати какахи у здоровезних пакет АТБ. Тепер менше, ніж із трьома пакетиками в кишені, я зі Скубі не йду нікуди.
Купили йому в якості іграшки отаку кістку⬇️ з каучука. Дуже йому сподобалась, гриз залюбки.
Більше фото нема – на довгі вечірні прогулянки ми ходили зі Скубі без телефонів. Раз із мамою, раз із татом, раз із Грішкою.
А ні, є. Якісь дегенерати викинули на пустир (там було єврейське кладовище) килим. Скубі на нього висцявся...
Отже, якщо я завтра піду на сітки, треба вже закруглятися... Час ночі надворі. Сподіваюся, всі блєдіни позбиває ППО, і до ранку не буде нових жертв.
Собака вже як рідна стала.
та не дуже, я досі його побоююсь) палець свій пам'ятаю)
Your Скубі-Ду are so beautiful and loyal i Think. 🤝😊🤗
He's loyal to his owner, and naughty with us... But just 3 weeks passed, later he'll be more loyal, I hope
Yes time to time it will be ok..
Нажаль то проблема у багатьох людей...вигорання, мозок плавиться. Навіть бутерброд важко зробити.
Це доволі неважко виправити, якщо просто дати собі пару деньків відпочити і тоді прийдете в норму, але є момент, це повинен бути добрий, емоційний відпочинок, щоб трохи перехоплювало подих від гарних емоцій. Можна ще трохи легкого спорту.
Кажу це не "від балди", бо є деякі знання по психології! :)
Тож давайте відновлюйтесь, бо для продовження боротьби потрібен потужний заряд енергії, ну і просто щоб тримати себе в тонусі, для здоров'я!)
дякую за поради! завтра поїду з батьком в село саджати картоплю) я в селі не була 6 років)
Ууу картопля то першокласний фітнес!))
Дивно чому то до сих пір не занесено в види важкого спорту ...🤔😄
А я мабуть років 10 не був в селі, а раніше кожного року на картопляну атлетику їздив)
Ох, і клопіт з цим Скубі-Ду!))) Тримайся!!! Війна закінчеться - відпочинеш "на повну катушку"!)))
Я думала, що він буде трохи спокійнішим)))) Ну нічого, що ж поробиш, все одно він хороший. мама дуже його полюбила)))
hello dear friend, greetings again, what a beautiful dog you have! Here they call that kind of dog "German shepherd"! country" is the same, where politicians want to make the world believe that everything is fine here, now they are bringing international singers to do concerts here, "paid by the government itself", it is incredible what they want to pretend to the whole world., Ukraine strength! I know they can with that war! Greetings dear friend!.
I love how you write, a professional writer.
Greetings, friend! I sincerely hope your country, same as mine, soon will be peaceful and prosperous. I'll ptay for that!
Yes, I am poet actually, thank you)
wow, I didn't know you were a poet, I actually had some premonition, since your way of ordering words is unique and I love it, I send you a hug, I hope you are well.
В багатьох опускають руки. Були свої плани, мрії... Нелюди все поламали... плани, долі, життя.
ось на рахунок планів я не дуже переживаю, відновлю.. але в мене такий рівень емпатії...що на кожну смерть нашого Героя чи цивільного я втрачаю грунт під ногами. от реально, мене ці смерті неймовірних людей, чудових українців вбивають морально. і це те, на що я вплинути не можу.. тому й така депресія
Welcome to the ForceUSDT game
The rules of the game are simple:
Play and EARN now -> https://forceusdt.com/invite/?2146