It's Autumn! | Post for Contest | Yellow Leaf

Саме тоді, в період нескінченних аналізів і бігання по лікарнях я й зробила це фото.

"Самотній мертвий лист"

Вся картинка була навіть тематичнішою: біля калюжі лежала ще й використана і викинута поза смітник медична маска.

Отакий сумний-сумний настрій і сумне-сумне фото. Затяжна негода, холод і смуток.

Саме тоді, до речі, я дізналася зі щоденників аргентинської стіміанки fendit, що вони (тобто, всі мешканці Південної півкулі) називають вересень, жовтень і листопад весною. Ніколи не знала цього🙈 Думала, що осінь — це осінь для всієї планети...

І саме тоді я написала верлібр, який став лейтмотивом моєї майбутньої однойменної збірки "Верлосипед" (над якою я зараз працюю).

верлосипед

не вигадувати верлосипед
а використати збиті рими —
так радять сумні міста і пори року

і вірити їм?
адже площам щоночі сниться
парне молоко
а не рахітектура
адже жовтень — це всього лише розпал
аргентинської весни
а не масовий суїцид листя

тому я перекидаю ногу через раму
і починається колообіг метафор у природі

так
мене цікавить лише мандрівка
навіть якщо дорожні знаки вперто рефренять:
всі [вільні] дороги
ведуть до рим

І хоч я подаю на конкурс перше фото під назвою "Самотній мертвий лист", пост хочу закінчити мажорною нотою. У середині листопаду, коли я пішла знімати шви, мої листочки довкола, та й настрій, вже були зовсім іншими:

Інша справа, правда?🙂