Дякую, Андрію. Я останні роки мало дивлюся фільми, хоч ви зацікавили океаном.
Я, як поет, навiть згадала про те, що кожен із нас усередині схожий на океан, у мене навіть про це є вірші
"Два океани", а до них я знайшла епіграф, що скопіюю для вас:
«Кожна людина, як океан. Знайомі заходять лише по щиколотку. Друзі забігають до пояса - і тут же виходять. Найкращі друзі заходять по плечі – і навіть здатні доплисти до буйків. Але ті, хто нас любить, здатні запливти за буйки і навіть потонути всередині нас».))
У сьогоднішньому дописі виставлю вірші про два океани))
Буде час - заходьте, я вам рада)) 😘 ☀️ 🐦
Ух ти, чудовий епіграф :)
Дійсно, людину можна порівняти з океаном. А якби океан мав свідомість, то мабуть теж порівняв би себе з людиною)
Зайду звісно 🙂
Дякую сто разів!
Усміхаюся))) широкою посмішкою! 🍄 ☀️ 🐦