Початок березня. Що день розкаже нам сьогодні?

Всім привіт!

Ось і минуло кілька днів березня. Восьмого березня за традицією випили вина, обмінялися подарунками та квітами, накрили святковий стіл із тортом. Дочка моя зробила млинці з картоплею та сосисками (я вперше таке їла!), сваха зліпила чебуреки.
Мене звільнили від кухні - захворіла трохи...

Мене привітали у вайбері та ватсапі вітальними листівками, надіслали гарні відео з піснями про жінок.

У нашому геномі Зоря - -Чумак – нас привітав родич, керівник інформаційної групи – Славік Чумак.

Дорогі мої дівчатка, дівчата, мами, бабусі та прабабусі, всі жінки, які волею долі потрапили під покров Древа Чумаків! Я всіх вас вітаю з вашим першим весняним святом – Жіночим днем ​​8 Березня. Я так хочу, я дуже, дуже жадаю, якнайшвидшого припинення війни, щоб ви були щасливими і веселими, щоб ви любили і вас любили, щоб ви не хворіли і були здоровими! Милі, добрі ви мої, я бажаю вам тихого та довгого сімейного благополуччя під мирним небом на нашій матінці Землі!

Як зазвичай у геномі привітання наших родичів з днем народження, цього разу вітали Софійку, ось, що написав Славiк:

Сьогодні Софійка зі своєю мамою та братами змушена жити не у рідному Житомирі, а у Словаччині. Бажаємо їй відзначити свої 17 років у безпеці. З днем ​​народження Софія! Миру, щастя, любові та добра тобі!

Це сiмейне фото Софiйки:

Мій друг із Запоріжжя прислав мені квітку, яку він виходив і вона на подяку зібралася цвісти... Ігор вважає, що вже ось-ось...
Як тільки - він відразу мені надішле фото квітки, яку викинули у грудні на сміття, а Ігор підібрав квiтку і виходив...
Ось така вiн чудова Людина!

А це фото мені надіслав сусід... замість дому - котлован... Досі мої мізки не вірять, що немає того будинку батьківського, де я прожила всі ці довгі роки... мовчу...

Ще в серпні, коли я їздила шукати свого кота , він (будинок) був таким...нещасним, розбитим...дом -герой...

А це на городі виросли проліски, вони радіють сонячним промінчикам і тішать наші очі...

Першого дня березня ми відзначили земний день народження нашої родички - Валі Зорі.

Тут, у геномі нашого родового дерева, усі родичі вiдгукаються на всі дати, як це було колись у Марiуполі. Нам не можна втратити одне одного...

Царство небесне - Валентинi. Любляча, чуйна, привітна, така домашня і гостинна. Дякую, що вона була в моєму житті. Світла їй пам'ять. (Племiнниця Марина)

Сегодня день рождения Валентины Зори. Скорблю в этот день, вспоминая светлого человека. Царство Небесное и вечный покой душе. (Сестра Олена)

Як завжди, запрошую вас у свій читальний зал на свіжі мої вірші:

---

"Только книга, не имеющая слов, не имеет смысла. И то это не всегда..."
(Интернет)

"В тебе - смирение монашье..."
Игорь Литвиненко

Блиц

Обложка, видимо, не та,
Молчат под ней страницы.
Не разродилась пустота,
Чтоб в чувствах проявиться.
Я знаю: "сказанное - ложь",
Но слов для правды мало..

Где тишина бессонна - сплошь,
Я смысл не отыскала....

Как ноль не делится на два -
Так и обет монаший.
Зачем вычёркивать слова
Из книги жизни нашей?
Они не мусор, и от них -
Не очищают разум.

У линий мыслей - свет затих,
А свет бывает разным...

Когда запутаешься в нём,
В душе ослепнет солнце.
И рухнет твой песочный дом,
И счастье отвернётся.
Всплакнёт в гареме "Гюльчатай",
Простится час с минутой.

Чужие мысли не листай,
Клубок своих - распутай.

Скопленье мыслей ни к чему,
В расстройстве - паранойя.
Я верю, рвется ко "всему"
Всё так же -"остальное".
Вопрос - молчанием сокрыт,
Но постоянно - свежий.

Из тупика выходит стыд,
Вокруг - желанья те же.

Ответ застыл, но он в пути,
Заблудится едва ли,
Ему положено дойти,
Его вопросы ждали...
Хотя ответ почти "безус"
Ему во сне приснилось,
Что есть влюбленность это плюс,
И есть сомненья - минус.
Пока мы ищем всё - во всём,
Свет правды не погашен.

Но вряд ли мы Любовь спасём -
Смирением монашьим.

Дякую, що зазирнули, я коротко поделилася з вами тим, чим живу сьогодні... Хоча іноді мені здається, що я не живу, а просто існую, на жаль... Ще раз - дякую усiм...

Ольга Зоря