Ой, мамо, хто це? 🐱 🐝 🐦 🍒
Всім привіт!
Треба ж ... виявляється цій манюське Фільці вдалося мене вивести з суму, що застоявся. Я ніколи не скаржуся, але як мені кажуть усі, що в мене в очах - вселенський сум... навіть, коли я сміюся... А це кошеня, що вижило на вулиці серед бродячих собак, машин, худе від голоду, сліпе на одне вічко, вчить мене, як треба радіти життю...
Коли я її виношу на подвір'я, вона відразу ж стрибками досліджує різні ділянки городу, нюхає квіти, ганяється за горобцями, лазить по даху льоху та по деревах, ганяється за мурахами та бджолами. У її погляді завжди одне питання: "Ой, мамо, що це?"
З цією бджолою вона, мабуть, потоваришувала, вона чомусь не літала, а повзала по землі. Філька її підганяла лапкою, ніби хотіла, щоб бджола злетіла)) У Фільки таке добре серце, немов на поспішає жити, поспішає любити, поспішає надолужити втрачене за два місяці))
Висоти Філька не боїться, немов альпіністка дереться і по стінах будинку, і по стовбуру дерев, не боїться падати, вставати і знову стрибками долати перешкоди) У мене від її швидкостей навіть голова починає крутитися ... Але в душі прокидається таке тепле почуття - я вчуся у кошеня жити сьогодні і зараз, адже життя - це не роки, місяці, дні - це кожна мить) Є люди, які вважають, що чудес немає, а є ті, для кого все, що відбувається - це Чудо ... І цьому мене вчить сьогодні моя улюблена Філька)
Ось подивіться, як вона спостерігає за горобцями, адже і на дерево вона влізла для того, щоб бути до них ближче. Може довго слухати їхні пісні, уважно супроводжуючи птахів задумливим поглядом, як у людини. Мабуть,буде розумною, але мені внучка відповіла: "Вона вже розумна ... бабуся ... Подивися, як вона всіх і все любить, людям повчитися в неї ..."
Навіть на кішці я переконалася, що важлива не зовнішність і не порода, а важлива харизма, душевна краса ... Вона вухаста, зі сліпим вічком, але не сумує, шукає причину радіти, може ганяти абрикоску або листок, може перекидатися в траві, може грати хвостом чи фантиком... Може задуматися так мило, що ти відчуваєш відповідальність за неї, за весь світ, що її оточує... Хоча мій друг, який займається тваринами, мені сказав, що Філа буде гарною кішкою - триколірною, пухнастою і завжди буде сповнена бажання жити... нести всім радість...
Подивіться, на цю картину - чим вам не "Алёнушка"...
Наша Філа може бути і такою...
Спасибі всім, хто читає та дружить з нами!
Всім привіт та побажання щастя від Філи та від мене!
Любіть цей світ і одне одного...
Ольга Зоря
Ото вже кошеня. Я теж всіх всіх котиків люблю, не важливо чи порода чи ні. Вони набагато краще людей, без брудних помислів.
Так, Олеся, це так... Вони щиріші, чесніші і добріші... Сьогодні, завдяки їм, мені на душі легше... Свої...
Свої. Напевно ми були котиками у минулому😊
Привіт, Оль)
Око то дрібниця, вона всеодно дуже няшна кицька))
Пройшовши пекло вона не пустила в себе зло і лишилася доброю, а це нелегко) Мабуть, Всесвіт побачив ці старання і винагородив її такими ж добрими господарями, як і вона сама)
Спасибі, Андрійко)) Ти радієш мене своїми відгуками, своєю підтримкою) Ти маєш рацію, кішка у нас диво)
🙋🐱
Так написали, що в мене в очах сльзи...(((
Дуже шкода, що в маленької не баче око(
Дякую, люба Наташа, за вашу відкриту душу) Щастя вам! 🙋❤️