Конкурс | Мій домашній улюбленець. Муха та її команда

Всім привіт!
Знайомтеся, це моя чотиринога подружка Муха!

Ми з нею вирiшили прийняти участь у Конкурсi "Мій домашній улюбленець", ініціатором якого виступає @o1eh з донечкою.

Умови конкурсу: https://steemit.com/hive-145157/@o1eh/konkurs-or-mii-domashnii-ulyublenec

Я та Муха

Їй у липні буде чотири роки! Отже, липнева левиця, як і я!
Ми з нею навіть схожі на щось, дружелюбні, веселі і, якщо "гавкаємо", то просто для порядку!

Найдениш вибрав собі господиню

А ось таку Муху принесла донька з роботи та віддала онучці. Батьки зятя живуть у своїй оселі, до якої прилягають город, теплиці, розсадники з квітами. Зрозуміло, що вони були проти цуценя, боялися, що воно витопче город, викопає розсаду. Вредитиме й гадитиме у дворі. Але онука Сашенька взяла цуценя на руки, побачила, що це дівчинка - сучка, назвала її Мухою і пообіцяла, що до школи з нею гулятиме. Дідусь із бабусею хотіли посадити Муху на ланцюг біля будки, але онука відстояла малу, сказала, що змайструє їй лежачок поряд зі своїм ліжком. Вона буде домашньою!

Якось у спекотну літню пору...

З перших місяців життя почалися пригоди у собачки, яку моя дочка врятувала від загибелі, тому що підкинули її на підприємство, де виготовляють деталі для машин,там і рейки і машини весь час... і спекота була неiмовiрна.. Голодне цуценя бігало за моєю донькою, не помічаючи довкола нікого. Поселилась у неї в кабінеті, поклала їй голову на ноги, спала.
Ця звичка залишилася у Мушки і зараз. Тільки тепер вона спить на моїй нозі, поки я сиджу на дивані і працюю в планшеті)

Мушка дегустує ліки

Вона підростала і хоча називали її свати "двортер'єром", але мордочкою вона все більше була схожа на собаку породи вельштер'єра)
За характером Мушка була м'якою, доброю і "пухнастою", але шкодливою. Двічі вона витягала з аптечки платівки з ліками та ковтала їх! Спочатку це були ліки, які збивають пульс... Вона його ТАК збила, що кілька днів лежала в позі трупа... Думали, що це вже кінець... Але Мушка перемогла смерть!
За кілька місяців історія повторилася. Цього разу це був анальгін!)) Після анальгіну вона покапризувала трохи і очухалася.

Донька з онукою змайстрували Мушці лежак із старих светрів, дуже гарний та зручний.

Але Мушка, коли ніхто не бачить, лежить на дивані, мов королева!

Сашенька-онука навчила Мушку виконувати команди: лежати, стояти, голос, апорт, сидіти, дай лапу...

Але найулюбленіший сигнал був "зайчик", у рік кролика під Новий рік вона зображала кролика під ялинкою!

Муха та її команда

Муха має команду чотирилапих. Її кохання – чилійська білка Жулік.
Але ми їй Жулика не даємо)
Вона за природою - мисливець, як би чого не вийшло)

Та й білка завжди ховається в будиночок у клітці, коли Муха по годині стоїть на задніх лапах поряд.

Собачі ігри – полювання за чорною метою

А ось тут - Мушка полює на Марсіка, вона не дає йому проходу, полює на нього, хоч не кусає, а просто ганяється за ним. Така ось "мішень", що біжить,)) До речі, це двоюрідний братик мого Кекса, який залишився в Маріуполі...

А це мама мого Кекса та Марсіка – Анфіса. До неї Мушка ставиться прихильно, правда, впускає в будинок тільки після того, як проведе ідентифікацію особистості

Ніхто не проскоче, не пройде!

Для цього Мушка вимагає, щоб Анфіска підняла хвіст, а вона понюхає, мабуть, там у Анфіски паспорт!)))

Нерозділене кохання

Ще в команді Мушки сусідська східноєвропейська вівчарка - Арчі.
Мушка старша за Арчі і не дозволяє йому ставитися до неї, як до жінки))
Тому, коли з Мушкою гуляємо, Арчі супроводжує нас таким сумним поглядом.

Мушка - це для мене найкращий собака у світі. Вона читає мої думки.
Я тільки подумаю: чи не піти нам погуляти, як вона вже біля моїх ніг. Треба сказати, що Мушка сама приносить мені повідець для прогулянки, І до самих ворiт веде мене за цей повідець. Саати жартують, що Мушка повела Олю гуляти!
А коли мені сумно, вона лиже мені долоні і дивиться просто у вічі.
Коли я сиджу в планшеті, вона перевертається догори животиком, розкидає лапки убік і сопе.

Її знають усі сусіди, коли ми з нею гуляємо, всі з нею вітаються та тріплють за вушком!

А один сусід називає дівчинку Мушку – Григорій!)) Бо у Мушки борідка! Це так смішно, що Мушка відгукується))

Я люблю свою плюшеву Мушку, знаю, що поряд зі мною мій найдобріший і найвідданіший друг.
Вона мене сама обрала: я з нею гуляю, я її годую, у нас із нею взаємна симпатія! Тільки мене вона піднімає з крісла, підштовхуючи спиною мої ноги нагору!
І тільки зі мною розмовляє своєю собачою мовою і я її розумію. Коли правильно озвучую її думки, вона радісно гавкає та виляє хвостиком!
Як написав поет Асадов:
Ведь может быть тело дворняги,
А сердце — чистейшей породы!

Дякую за чудовий конкурс, який мені підняв трохи настрій!
Бажаю всім таких же чудових чотирилапих друзів!
Допис писали з нею разом, Мушка весь цей час лежить на моїй нозі)

Дякую всім, хто завітав до мене і підтримав нас із Мушкою!

Ольга Зоря