Ті самі граблі

От недарма я дратувався наперед перед поїздкою, знав, що буде якась лажа. Хоча я сам винуватий, треба було людей, знайомих порозпитувати, які десь недавно їздили в ТЦК відстрочки оформлювати. Чи банально загуглити, гадаю, я знайшов би інформацію, що тепер електронна черга і треба реєструватися зазделегідь, приблизно за два тижні. А я думав, що так як торік - просто зайду до юристів і дам їм документи, вже й ксерокси наперед зробив (хоча це мене теж бісить - якого біса я кожного року мушу викидати гроші на вітер і ксерити нікому не потрібні папірці?). Бо електронну чергу здогадалися зробити, а електронне оформлення відстрочок - ні, хоча і обіцяють (зараз це доступне начебто лише для студентів та викладачів). Одним словом, як я і боявся, витратив даремно час із тим добиранням.

Але маю цікаву міні-історію, пов'язану із моєю поїздкою. у Львові, неподалік від місця пересадки з маршрутки на маршрутку, розташований десятиповерховий офісний центр (хоча там і магазини на першому поверсі є), такий сучасний, скляний. А сьогодні гарна погода була, небо блакитне у склі відображалося, я підійшов впритул, щоб зробити гарне фото, а охоронець до мене (підстаркуватий такий дядько, не страшний зовсім 😉) каже: "Гей, що ти там фотографуєш"? Я спокійно відповів, що відображення і він став загострювати ситуацію. Я теж, бо торік мене ледь пенсіонерка не побила за те, що пам'ятник фотографував)). Тут якийсь ще чолов'яга ішов, вирішив мене підтримати "Що, охоронець корчить із себе великого боса?" 😄 Я відповів, що його зрозуміти можна, час зараз такий. Хоча я звісно розумію, що можна публікувати, а що не варто, іноді навіть надто перестраховуюсь.

То ж записався я в електронну чергу на 12 лютого, сподіваюся обійдеться вже без форс-мажорів. А сьогодні я, коли трохи охолов і заспокоївся, я просто насолодився чудовою прогулянкою. Погода гарна, весняна, хто б повірив, що надворі кінець січня? Це більше на початок квітня схоже, єдине, що бракує листя, що розпускається. Навіть натяку на якийсь холодний вітерець не було.

Схоже навіть манекени на місцевому ринку насолоджувалися "весняним" сонечком 😎

Друга половина дня у мене пройшла в авральних спробах надолужити згаяне і трохи попрацювати. Гадаю, що я більш-менш впорався.