Ропуха та слимак

Привіт, друзі! Сьогодні був дощовий день. Ну, дощ не падав увесь час — але значну частину дня точно. З самого ранку, потім десь в обід і ввечері — отак періодами, хвилин по 20–30, падав доволі рясний дощ. Тож не дивно, що вся живність, яка любить вологу, сьогодні активізувалася.

Почалося все з самого ранку, як тільки я прокинувся. Підійшов до вікна на кухні, щоб набрати води з крана в чайник, закип’ятити на каву. І от — просто на склі зовні повзає слимак. Точніше — слимачок, зовсім маленький, такий молоденький. Мені стало цікаво, я вирішив його сфотографувати.

Телефон у мене з нормальною камерою, але фокус ніяк не хотів ловитися саме на слимаку. Мабуть, замало було світла: ранок, сіре небо, без сонця. Але все ж одне фото вийшло доволі цікавим. І справа не лише в слимаку: коли я пізніше вже переглядав світлини, помітив, що фон — це дроти (електричні, які видно через вікно), а слимак на фото виглядає як нота, яка ніби повзе по нотному стану. Така несподівана музична асоціація 😊

До речі, той слимачок був дуже спритний. Поки в мене пів чайника закипіло — він згори шибки вже встиг спуститися аж донизу. Це буквально за дві-три хвилини.

А друга історія сьогоднішнього дня — це ропуха. Пам’ятаєте, я вчора писав, що почав косити газон? Так от, я далі його кошу частинами — зранку й увечері після роботи. І сьогодні вранці, попри те, що падав дощ, я таки вирішив косити. Хоча, чесно кажучи, дуже не люблю це робити після дощу: мокра трава страшенно налипає на низ газонокосарки, і ножі зупиняються, бо все застрягає у вологій зеленій масі. Потрібно що дві-три хвилини все чистити. Для цього треба витягувати запобіжник, щоб випадково не ввімкнулася косарка, все розчищати — і знову косити. Це трохи виснажує, але що зробиш, якщо погода така.

А лишати це до понеділка чи вівторка, коли прогнозують теплу суху погоду, не хочеться — бо тоді трава буде різної висоти, а я цього не люблю. Хочу, щоб усе було рівно.

Отож, під час цього ранкового косіння я й знайшов маленьку ропушку. Вона сиділа просто в траві. Я її взяв, хотів сфотографувати, і саме в той момент вона зістрибнула назад у траву, намагалася втекти. Мені довелося її знову витягати — бо вона впала туди, де ще не було покошено, а я не хотів, щоб газонокосарка зробила з неї фарш. Тож обережно зловив її ще раз і переніс у ту частину двору, де я вже покосив.

Отакі сьогодні в мене були пригоди з земноводними й молюсками — чи то головоногими, чи ні (залишки біологічної класифікації в моїй голові підказують, що слимаки, здається, не головоногі, але щось із того 😄).

Ну і ще одне — для себе, радше як нотатку: сьогодні мені привезли другу машину дров. Тож квест із дровами та їх доставкою, в принципі, завершено. Хоч я ще маю думку замовити дрова й на наступний сезон — але це, напевно, буде вже трохи пізніше.

До речі, я сьогодні ще й трохи дров порубав — у перервах між косінням і основною роботою. Отакий от вологою насичений день (на ходу в мене от такий каламбур вийшов 😁).

Дякую всім за увагу.
На добраніч!