Малюємо писанки з дітьми

Ось-ось настане Великдень - найбільше християнське свято (хоча в західній традиції Різдво витіснило його з першого місця, комерціалізація, що зробиш). Шкода, що внаслідок незрозумілої церковної політики керівникам ПЦУ та УГКЦ не вистачило волі до кінця провести церковну реформу і всі свята, пов'язані з Великоднем та й сам Великдень проводити із усім цивілізованим християнським святом (церкву сатанинського, тобто московського патріархату не згадую).

Отож, щоб в неділю мати можливість освятити святковий кошик, туди потрібно покласти певні продукти, одним з яких є писанки. Писанки, як можна зрозуміти з назви - це розписані воском яйця і розфарбовані потім у певний колір (чи декілька кольорів). Традиційна техніка передбачає, що ви спеціальним писачком малюєте по яйцю розплавленим бжолиним воском. Ці покриті воском візерунки є своєрідним негативом, тоюто саме ці області будуть потім незафарбованими, коли ви варитимете яйця у барвнику (або опустите варені яйця у готовий барвник, але це стосується більше штучних). Так можна робити декілька разів і отримати писанки декількох кольорів.

Традиція розмальовувати писанки на Великдень підтримується із двох коренів родинного дерева. Я навчився розмальовувати писанки від тата, дружина також, тепер ми передаємо цю традицію нашим дітям. Даринка вже дуже гарно працює із писачком, Маркіян спробував новітнє писанкарство - розфарбовувати кольоровими фломастерами вже варені яйця)).

Я не надто красиво малюю, я маю свої декілька стандартних узорів, які я відтворюю у писанках щороку (за винятком паузи минулого року), дружина робить набагато краще і мабуть Даринка теж гарно малюватиме (ну недарма вона на додаткові заняття із малювання ходить 😉).

Ось цей писачок, яким на цьому фото користується дружина, я зробив сам багато років тому, бо старий татів поламався. Він не надто зграбний і виглядає дуже незугарним, але свою задачу виконує непогано:

Ось ще такий колажик творчого процесу:

А молодші тим часом працюють фломастерами, до нас ще приєднався мій племінник. Він привніс новаторську нотку у писанкарство. Оце він намалював на писанці одного із своїх улюблених супергероїв, Халка.😄

А це залізна людина (чи то залізна тварина, бо на чотирьох ногах, мені так виглядає 😁)

А це кульки, які намалював Маркіян:

Перша писанка дружини:

Потім і донечка вирішила фломастерами попрацювати, вийшло дуже круто, як на мене 😉

Ну і мої дві писанки 😊

Ось написані воском писанки на тарілці, і наші з дружиною, і дітей

А це намальовані фломастерами))

А тепер дуже важлива процедура - яйця треба зварити у барвнику. Ми використовуємо традиційне цибулеве лушпиння, яке дає дуже стійкий насичений червоний колір:

Ну і дружина десь почула, що з каркаде можна отримати фіолетовий колір. Я використав десь пів пачки, ми до того ніколи не використовували цей барвник і це зрештою виявилося не надто вдалою ідеєю, бо нічого цей колір не зафарбував і навіть не тримався і легко стирався пальцями. А віск розтанув подекуди повністю, довелося ці яйця потім кидати в цибулевий розчин і хоч трохи рятувати ситуацію.

Ось я витягую ті писанки, які початково були в цибулинні:

І тут теж не надто вдало вийшло, коли я витирав писанки від залишків воску, одна з них мала дуже тонку шкарлупу і тріснула((

Ну і ось що залишилося)). Писанки, які я кинув в цибулевий розчин не одразу можна відрізнити одразу 😄

Добре, що ми все ж викроїли годинку часу, щоб розмалювати з дітьми ці писанки (бо дружина пакувала речі для трьох дітей і для себе на три дні, бо ми їдемо на Великдень до тещі на свята), бо їм дуже сподобалося і гадаю, що вони продовжуватимуть цю традицію в майбутньому 🙂.