Кулінарний конкурс - Суп з кропиви
Привіт, друзі! Останнім часом ми з дружиною підсіли на супи (пишу "ми з дружиною", бо діти їх не їдять, лиш Даринка може деколи посьорбати). Наваримо собі банячок і їмо три дні 😄. Був у нас розсольник, був капусняк, захотілося зеленого борщу (або зеленої "зупи", як казала моя покійна бабця, царство їй небесне). Але щавлю вже нема (або ще нема), то ж я згадав про один його "замінник", який можна використовувати ранньою весною - про кропиву 🙂. Це не зовсім замінник, бо кропива не дасть тієї кислинки, що й щавель, але можна підкислити чимось іншим, наприклад лимонної кислотою (забіжу наперед і скажу, що я цього не робив). Але ефект свіжої зелені є із вітамінами та мікроелементами, яких у кропиві ціла купа.
Отож я вирушив на пошуки кропиви. Біля мого дому великої кропиви не виявилося (вочевидь далося взнаки те, що минулого літа регулярно косив газон чи просто траву), довелося іти в сад до батьків, де я знайшов достатнього розміру молоду кропиву. Щоб не обпектися, вдягнув рукавиці.
Нарвав я невеличкий кульочок, з огляду на те, що при ошпарюванні розмір кропиви суттєво зменшиться (щоб вона не пекла вам рот, коли їстимете, кропиву перед приготуванням треба ошпарити окропом).
Оскільки за основу ми беремо "зелений борщ", то нам знадобляться варені яйця, тому ставимо їх варитися.
З овочів нам треба картопельку, моркву та цибулю, класична база для супів 🙂. Все чистимо, картоплю нарізаємо кубиками, моркву натираємо на тертці, цибулю нарізаємо дрібнесенькими шматочками.
Набираємо воду, додаємо солі та лавровий лист і ставимо варитися картоплю:
Паралельно на повільному вогні пасеруємо на олії цибульку і моркву:
Додаємо пасеровані овочі до супу і поки воно вариться, готуємо далі.
Супи такого типу завжди смакують на якійсь м'ясній основі. Можна було б зварити його на якійсь "м'ясній" кісточці, але це треба було зробити до додавання овочів. А можна зробити простіше і додати вже приготоване куряче філе, в моєму випадку підсмажене з дрібкою перцю та паприки:
Яйця зварилися і охолодилися. Чистимо і нарізаємо їх кубиками.
Ну і найголовніше - кропива! 🙂 Як я вже казав, спочатку її треба ошпарити окропом, а потім нарізати листя, відділивши його від стебел:
Додаємо нарізану і ошпарену кропиву до решти супу:
Перемішуємо і ставимо ще покипіти на повільному вогні хвилин десять:
Тут у тих, хто колись готував зелений борщ може виникнути питання: а де ж крупа? Так, у класичному варіанті ми використовуємо рис, але тут я вирішив приготувати більш легкий, весняний варіант супу.
Настав час пробувати, що ж у нас вийшло 😊.
У чистому варіанті, без сметану, смак вийшов дуже цікавий, чимось нагадував легкий грибний аромат. Але мені більше до вподоби зі сметаною і ще трохи підсолити, бо дещо недосолений вийшов )).
Загалом смакота вийшла 😊.
Я спочатку подумала, що невірно прочитала, як воно так, кропива ж для покарань, а не для їжі)))) а якщо серйозно то воно не пече, коли його їси? Або поки воно вариться оте все, що має пекти, відходить на другий план?
Якщо уважно перечитати пост, то можна знайти на це відповідь 😉.
І це має бути молода кропива, стара не годиться.
Я стару від молодої не відрізню, добре хоч якщо взагалі відрізню кропиву від якоїсь іншої, обовʼязково отруєної рослини😂
Це ж логічно, молода - це дуже маленька, яка тільки листя розпустила і нещодавно із землі вилізла)). Стара - це велика, може і в зріст людини вирости
Клас, мабуть й спробую приготувати, жодного разу не їла(
Не дуже затягуйте, бо треба молоденьку кропиву)). Хоча якщо ви влітку зріжете старе стебло, то на його місці виростуть молоді пагони, які теж підійдуть)).
TEAM 1
Congratulations! This post has been upvoted through steemcurator04. We support quality posts, good comments anywhere, and any tags.