#Freewrite contest | конкурс "вільного письма". Така її Доля...

Добрий день, друзі!
І знову я вирішила прийняти участь у конкурсі @cranium "Вільне письмо"майже в останню хвилину хоча скоріше це спогади...

Ась такою мені наснилася свашечка кілька днів тому - вона стоїть позаду сина, а я - за донечкою...

А це текст, написаний мною за 15 хвилин:

Вчора я вам повідомляла, що моя свашечка померла... Завтра її будемо ховати...
А я пригадую той день, коли вона вперше з'явилася на порозі нашої квартири - приходили з чоловіком сватати нашу донечку.
Я вдяглася дуже скромно, не чіпляла біжутерії і була в простій сукні...
Коли подзвонили в двері - я відчинила і аж обімліла: там стояла красуня у велюровому пальтіз красивими прикрасами у вухах та на шиї...
Я проти неї виглядала, наче бідна родичка...)))
Проте нам було дуже добре, ми спілкувалися до пізнього вечора.
Майбутній зять ще до того сказав, що ми станемо подругами.
Так воно й вийшло - ми все життя дуже гарно спілкувалися.
Свашечка моя була дуже чуйною і доброю людиною, трудягою! Недарма у неї було прізвище Пахарь!
Влітку вони з чоловіком жили на дачі... Ми приїжджали туди на шашлики...
Який же гарний був час!
Але все потім пішло не так, як треба...
Її син, а мій зять загинув у автомобільній аварії...
Коли його попоховали - на другий день помер і чоловік...
Дві смерті підряд найрідніших людей - це було просто незбагненно!
Як тільки вона все це витримала з її хворим серцем - навіть не уявляю собі!
Потім, десять років тому - онкологія і знову вона переборола хворобу!
Надзвичайна жінка! Світла їй Пам'ять!

Може, вона і витримала все, бо у нас дуже дружна родина, ми її підтримували, як тільки могли і чим тільки могли!
І ось моєї улюбленої свашечки не стало...
Сльози так і ллють із очей! Одне втішає - їй вже не боляче, хай спочиває вічним сном у раю! А ми будемо молитися за неї!
Добре хоч, що ми встигли попрощатися з нею, поки вона була жива! Онука привезла своїх донечок - Тетянку і Даринку, яку вона побачила вперше... І на обличчі її засяяла посмішка.
Боже, як тяжко все це!
Втрачати рідних - немає нічого гіршого!!! Та ще й її донька у Німеччині з діточками, і на похороні їх не буде...

Це я написала за 15 хвилин...

А ось ще фото з весілля...

Поділилася з вами, і трохи легше стало...

ЖИВУ З НАДІЄЮ У СЕРЦІ, ЩО ВСЕ БУДЕ ГАРАЗД!

МИРУ НАШІЙ РІДНІЙ УКРАЇНІ И ЯКНАЙШВИДШОЇ ПЕРЕМОГИ!!!

Дякую кураторам і друзям за підтримку!!!

Валентина Бородай - @tinochka2