#Freewrite contest | конкурс "вільного письма". Спогади про минуле

Доброго вечора, друзі!*

Я вирішила прийняти участь у конкурсі @cranium...
Ось на нього посилання: https://steemit.com/hive-145157/@cranium/freewrite-contest-or-konkurs-vilnogo-pisma

І, оскільки я друкую на клавіатурі не так швидко, то вирішила написати тект на папері шариковою ручкою, хоча вже досить давно нічого не писала, а тим паче нашвидкоруч, за 15 хвилин...)))
Це фотографія моєї розповіді на двох сторінках і третині...)))

А зараз я наберу даний текст на клавіатурі, аби полічити кількість слів...))) Та я думаю, що вам, можливо, буде цікаво, про що ж я написала на папері за ці швидкоплинні хвилини?!)))

Писати швидко я почала ще зі школи. Коли треба було робити домашнє завдання, я його робила в останні хвилини, перед уроками, нашвидкоруч.
І це мені згодилося, коли після школи я вступила в технікум.
Там прийшлося писати під диктовку деякі лекції...
Був у нас преподавач Федір Іванович, який відразу переставав диктувати, як тільки дзвонив дзвінок опісля першого уроку пари.
Він говорив: "Дівчата, йдіть на перерву!"
І ось в один із таких учбових дней після дзвінка він продовжував диктувати... Я писала дуже швидко, хоч і каракулями... Я перша закінчила дописувати і підняла голову...
"Йдіть на перерву!" - сказала я Федору Івановичу пошепки...
І він мені відповів: "Зараз!"
Через деяку мить вся наша група просто вибухнула від сміху... Наче то я запропонувала Федору Івановичу йти на перерву!)))
Ось так. Я до нього підходила ще колись, аби відпроситися з першого уроку першої пари...
Він спитав: "А навіщо?"
Я відповіла, що у мене стрибки з парашутом, і я не зможу приїхати на перший урок...
Він і каже: "Був такий случай) "Стоїть черга, а люди питають, що ж тут дають? У відповіди почули "парашути".
Хлопець взяв парашут, відійшов трохи, а потім повернувся і питає: "А якщо він не розкриється?"
"Прийдете - ми вам його замінемо!"
Дивіться, щоб у вас такого не сталося!"
Так, гарні були часи, коли я вчилася в металургійному технікумі в юності!
Пролетіли роки, наче птахи, і зараз ще скоріше летять до кінця життя...(((
Але не буду тужити, я насолоджуюсь кожним днем, який мені відміряли небеса!
Хоч би тільки скінчилася ця клята війна і нелюди-рашисти пішли в пекло...

Ось і все, що я встигла написати зе 15 хвилин... Вибачаюсь за каракулі, за російські слова і повтори!)))
Друкувала текст значно довше!)))

Вийшло 254 слова...))) Не знаю, чи мало це, чи нормально?)))

Тихого всім вечора, друзі!

ЖИВУ З НАДІЄЮ У СЕРЦІ, ЩО ВСЕ БУДЕ ГАРАЗД!

МИРУ НАШІЙ РІДНІЙ УКРАЇНІ И ЯКНАЙШВИДШОЇ ПЕРЕМОГИ!!!

Дякую кураторам і друзям за підтримку!!!

Валентина Бородай - @tinochka2