Інцидент із собакою і навіщо нам палиця

Всім величезний привіт із сонячної Одеси! Сьогодні був дуже добрий день, а сильний вітер добре освіжав запалений мозок.

Прочитав історію за цим посиланням. https://steemit.com/hive-145157/@alexkuper/khroniki-odeskogo-dvoriku-na-bazi. і зрозумів, що сам був учасником подібних подій. І так поряд.

Історія, про яку я розповім, сталася багато років тому, я ще не жив в Одесі і навіть не планував переїзду. Ми з моєю дружиною поверталися додому і заїхали в магазин, був листопад місяць, і біля входу в магазин на ганчірочці лежало маленьке цуценя. Як ви здогадалися, ми його забрали додому.

Це він після того, як ми його відмили від бліх і нагодували.

Виріс він невеликим, але дуже тямущим псом.

І ось у чергову прогулянку з нами стався інцидент. Ми як завжди вирушили гуляти до лісу. Слід зазначити, що ліс був через дорогу від нашого будинку. І вела до лісу широка дорога метрів за 10 завширшки. І ось я йду з собакою праворуч дороги, собака на повідку, повідець три метри, а нам на зустріч їде мужик років 60 на велосипеді з протилежного боку. Собака виявив інтерес і побіг у його бік, але повідець його зупинив, не давши добігти і до середини дороги. Чоловік же, порівнявшись з нами, впав з велосипеда, театрально так упав і лежить. Я підійшов до нього. Він підвівся, обтрусився і запропонував ментів не викликати, а вирішити на місці і попросив грошей. Я йому відповів, що грошей на прогулянку із собакою не беру. Тоді він попросив у мене адресу і сказав, що ввечері прийде. Я дав йому адресу не хвилини не думаючи. Але не свій, я вирішив дати гідну відповідь на його театр одного актора. Я дав адресу свого друга, який мешкав один і його квартира стояла порожня погода, тому що він поїхав на заробітки. Друг жив на одному майданчику зі мною, тож я міг контролювати процес. І ось увечері він прийшов, довго дзвонив і стукав. Звичайно йому ніхто не відчинив і він постукав у двері до нас. Двері відчинила дружина і відповіла, що сусід тут не живе, бо півроку тому поїхав і його немає в місті. Ви б чули як кричав від злості цей мужик, кричав на весь під'їзд, що його розвели як пацана. Я ж був повністю задоволений, бо нема чого влаштовувати вистави та вимагати у людей гроші. Злякався він собаки за три кілограми і з переляку впав з велосипеда – клоун. Зазначу ще той факт, що незважаючи на свій маленький розмір, мій собака до лісу йшов у наморднику і був на повідку, чого він міг злякатися не ясно.

Більше ми цього чоловіка не бачили, і спокійно гуляли, але палицю, щоб відбиватися, про всяк випадок носили з собою.

Ось така історія. А вам друзі бажаю не зустрічатися з аферистами та шахраями. До нових зустрічей.